Не вимагав, але поділився: справа Селюка триває
Днями пройшло судове засідання в апеляційному суді щодо вимагання грошей начальником Запорізького управління лісомисливських господарств Володимиром Селюком. Два попередні суди визнали начальника невинним. Лісничий, якого Селюк лякав звільненням, не погоджується з вироком. Як кожна зі сторін описує свою позицію, читайте нижче
Суд над Володимиром Селюком триває з 2020 року. Як сказано в матеріалах справи, лісничий Артур Сергієнко з зібраних 88 тон ячменю у звіті про врожай мав відобразити лише 72 тони. Інші 16 тон продати за готівку і виручені 80 тисяч гривень віддати Селюку.Спочатку лісничий був проти, але коли Селюк пригрозив звільненням, мовляв, безпосередній начальник Сергієнка «його людина», той погодився.
При передачі грошей ДБР та поліція затримали начальника управління на гарячому. Зараз справа вдруге на розгляді в апеляційному суді. Прокуратура просить скасувати виправдальний вирок.
Позиції сторін
5 червня до апеляційного суду з’явився адвокат та Володимир Селюк, прокурор під’єднався по відеозв’язку. Сергієнка та його адвоката на засіданні не було.
Прокурор наполягав, що вирок попередньої інстанції про невинуватість Селюка скасувати – через істотні порушення процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
– Ми вважаємо, що судом першої станції було зазначено, що Селюк не мав доводу на прийняття рішення або не мав повноважень щодо звільнення Сергієнка або інших осіб. Відповідно до пункту 8.2 статуту ДП «Запорізьке ЛМГ», підприємство за погодженням з управлінням, визначають структуру та штат. Таким чином, в питанні призначення та звільнення з посади є компетенцією директора ДП «Запорізьке ЛМГ», загальна чисельність лісничих створення або скорочення таких посад узгоджується з управлінням. – прокурор.
Також прокурор подав копію листа, в якому Селюк погоджував працевлаштування лісничого, послався на дані негласних слідчих дій, що свідчать про неформальний вплив начальника управління на директора підприємства.
Адвокат Селюка стверджує, що його підзахисний не мав повноважень звільняти Сергієнка, а правоохоронці «сфабрикували» справу, щоб створити видимість вимагання.
Сам Володимир Селюк називає справу «наслідком особистих стосунків» та заперечує вимагання: за його словами, «ніколи нічого не вимагав, а лише поділився»:
– Через дружні відносини з одним і іншим (Шляховим – особа, яка мала збути зерно) у вільний час, тепер маю таку ситуацію. Ніколи нічого не вимагав у лісництв. Керувався двома документами: посадовою інструкцією і положенням. Дорожче продали і мали 20 тисяч гривень. Я половину відрахував, віддав Сергієнку, тобто поділилися, по-дружньому, будемо говорити. Неправильно це звичайно, але не вимагав жодного разу.
– Поділився за що? – суддя.
– Ну, за те, що ми дорожче продали товар пана Шляхова, який мене попросив, і додатковий заробіток розділили між Сергієнком і мною.
Справу розглядатимуть далі
Суд взяв перерву до 14 серпня для вивчення матеріалів справи та надання прокурором оригіналів документів про групи прокурорів.
Детальніше про обставини судової справи SODA писала раніше: Винен чи не винен: справа з отриманням хабара начальником управління лісгоспом триває п’ятий рік