Зруйновані школи, розбиті лікарні: як громади Запорізької області планують відновлювати інфраструктуру
Лютий дві тисячі двадцять другого року. Майже вся Запорізька область за лічені дні опинилася під окупацією російьских військ. Назви запорізьких населених пунктів один за одним зʼявлялися на сторінках світових медіа.
Сімдесят відсотків територій й нині контролюють росіяни, решта тридцять — перебуває під постійним обстрілам. Проте громади, що були змушені релокуватися, продовжують чекати і не втрачають надії на деокупацію. Їхні очільники й очільниці готуються до цього дня – будують план на майбутнє і діють вже зараз.
SODA поспілкувалася з головами громад та розповідає вам про плани відновлення територій. Це друга частина спецпроєкту “Готуватися не можна чекати”, в якій поговоримо про відновлення інфраструктури
На сьогодні вже розроблені плани відновлення мають тільки близько 7% громад, розповідає Олександр Свистун, виконавчий директор “Асоціації нескорених громад”.
– Потреба і попит на розробку даних документів є дуже великим. Чому? Тому що без цих планів відновлення та розвитку громади в майбутньому не зможуть залучати кошти на проєкти. Це вимога як і українського уряду, так і міжнародних донорів. Всі як один говорять, що кошти будуть надходити лише тим громадам, у яких розроблені відповідні плани, є чіткі заходи щодо їхньої реалізації, чітко визначені. Тобто це питання є надзвичайно актуальним.
Комунальне господарство
Найважливіший пріоритет для громад – це повернення людей. І зрозуміло, що люди більш охоче повернуться не тільки на безпечну територію, але і туди, де будуть хоча б мінімальні умови для життя – світло, вода, газ, звʼязок, та інше
Про це говорять і голови громад, і готуються до цього. Наприклад, Енергодар вже має генератори та спеціальни бак для питної води
– Це відповідно до плану деокупації, до заходів стосовно забезпечення матеріального резерву, який буде необхідний для того, щоб після повернення у вже деокуповане місто, використовувати у разі необхідності. Ну ми звичайно ж готуємося до найгіршого сценарію, але сподіваємося, що електрика все ж таки буде та водозабезпечення, – каже Дмитро Орлов, Начальник Енергодарської міської військової адміністрації.
Всьо зараз у Енергодару є 30 потужних генераторів. Вони будуть використовуватися для забезпечення і питною водою міста, і для забезпечення частковим функціоналом тих комунальних закладів, які розташовані в місті, які необхідні для нормального існування людей.
Сергій Каліман, голова Василівської громади, каже, що у них теж є генератори, водовоз, а також новий екскаватор. З усім допоміг USAID, програма «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Ще до повномасштабної війни Василівка разом з іншими громадами потрапила у цю програму. Після вторгнення програму продовжили.
– Нас вже, на сьогоднішній день, на 3,7 мільйона виділили генератори, а також екскаватор JCB. Так як наша територія на лінії вогню, то для цієї техніки буде дуже багато роботи. Також нам надали водовоз.
Токмак, наприклад, ще в до повномасштабної війни розробив проєкт по заміні системи водозабезпечення. Однак, так і не встиг його реалізувати. Але проєкт є, все готово, треба тільки повернутися на звільнену територію
– У нас дуже якісна вода в Токмаку, бо вона зі скважин. Але мережі, ну трошки вже зносилися. І ми, коли був 2022, почали проєктування реконструкції мережі водопровідної, щоб залучити кошти банку реконструкції. Але потім почалася війна. Ну на той час у нас були всі дані. Люди, які працювали над цим проєктом, вони виїхали і матеріал весь вивезли. Тобто ми вже готові сьогодні зайти і швиденько там їх (мережі – прим.авт) полагодити, – каже Олександр Чуб, Начальник Токмацької міської військової адміністрації.
В Бердянську, навпаки, великі проблеми з водопостачанням, тому це першочергова задача – дати людям воду
– Вже сьогодні ми розуміємо, що скоріш за все, в нас будуть дуже великі проблеми з водопостачанням, бо, за нашою інформацією, заміновані серйозні вузли. І скоріш за все, коли колаборанти з орками будуть відходити з нашого міста, все це буде підірвано. Що буде далі? На сьогодні досить складно сказати. Тому насамперед ми повинні надати людям воду, – каже Вікторія Галіціна, Начальниця Бердянської міської військової адміністрації.
В Гуляйполі об’єкти інфраструктури пошкоджені всі, але комунальники працюють, а будівельні бригади намагаються зберегти те, що можна зберегти
– У нас працює, я вважаю їх героями, комунальні підприємства. Близько 40 чоловік працює безпосередньо у території нашої громади. Під щоденними, на жаль, обстрілами. Тобто ми прибираємо територію, косимо траву, вивозимо сміття, допомагаємо людям, видаємо будівельних матеріалів після обстрілу. До речі, всі об’єкти критичної інфраструктури у нас в громаді пошкоджені або знищені. І у нас була створена ремонтна бригада, яка саме займається облаштуванням і спасінням об’єктів інфраструктури. Тобто і лікарні, і школи, і садочки, чи будь-якого об’єкта, – Сергій Ярмак, Начальник Гуляйпільської міської військової адміністрації
Така ж ситуація і в Оріхові. Хоч місто, як і Гуляйполе, знаходиться на лінії вогню, але люди намагаються його зберегти
– На території міста працюють комунальні підприємства. Одне надає водозабезпечення людям, працюють постійно дві скважини, дві в резерві, развозиться людям вода на машинах. Працює “Благоустрій”, який прибирає місто кожного дня після обстрілів. Прибирають не тільки в центрі, а й по території всього міста. Тільки де обстріли, там щось прилетіло, нема проїздів, людям на вулицях їдуть, прибирають, – розповідає Микола Вініченко, Начальник Оріхівської міської військової адміністрації
Освіта
З початку великої війни, за даними Міністерства освіти, в Україні зруйновано та пошкоджено майже чотири тисячі навчальних закладів. 100 з них знаходиться в Запорізькій області – це 55 шкіл та 27 дитячих садочків. А також 18 інших навчальних закладів.
Щодо відновлення освітнього процесу, то плани теж є. Наприклад, Оріхів, планує зробити одну велику школу та один великий садочок на громаду. В Пологівській громаді багато шкіл мають пошкодження, з двох росіяни вивезли все.
– Ми мали до війни 16 шкіл. Ми реально розуміємо, що на таку кількість шкіл діти не повернуться, принаймні з початку не повернуться. Тому нам разом з громадою треба визначитися, які школи ми будемо відбудовувати. Дуже багато розрушених їх. Пошкоджених, розрушених. Є там сьогодні в місті три цілих школи. Дві з них орки вивезли все. Просто стоять, голі стіни, забрали все. У нас є готовий проєкт. Ми планували реконструкцію серйозну, з укриттями, з усім, – розповідає Юрій Коноваленко, голова Пологівської громади
Токмак теж має три зруйновані школи, однак вони вже планують логістику. Тому нещодавно отримали в подарунок новий шкільний автобус
– На сьогоднішній день ми знаємо, що в нас працювало десять шкіл. На сьогоднішній день вже три школи немає, вони зруйновані. Тому ми дивимося, як ми будемо забирати дітей звідти, куди ми їх будемо возити, на чому возити. До речі, якраз вчора ми отримали допомогу зі Швеції. Це шкільний автобус. Дуже вдячні уряду Швеції за таку допомогу. Як то кажуть, з миру по нитці, і в нас буде відбудова, – Олександр Чуб, Начальник Токмацької міської військової адміністрації
Центри надання адміністративних послуг
Центри надання адміністративних послуг ще один важливий елемент інфраструктури. Зараз в Запоріжжі і в інших містах, де громади налічують найбільше зареєстрованих своїх переселенців, відкриті ЦНАПи, які допомагають з різними питаннями. В тому числі і реєструють пошкоджене майно.
– У нас ЦНАП тут працює, реєструємо пошкоджене майно. Коли нас винесуть з переліку активних бойових дій, то буде відшкодування фінансів по майну людям. На даний час вже більше 5 тисяч повідомлень, – каже Микола Вініченко, Начальник Оріхівської міської військової адміністрації.
Дмитро Орлов теж каже, що у них є створена комісія по наслідками цих обстрілів, але комісія, поки деокупація не відбулася, не працює у повну силу, бо поки не може проводити відповідні обходи.
Однак після деокупації треба буде відновлювати ЦНАПи на звільнених територіях. Щоб люди не чекали повноцінної відбудови, Пологи, наприклад, вже замовили мобільний ЦНАП
– Зрозуміло, що відразу треба відновити надання адміністративних послуг. Сьогодні приміщення ЦНАП розбите, вікон немає, звідти все вивезли. Ми вже зробили замовлення на мобільний ЦНАП. Сподіваємося, нам допоможуть, – каже Юрій Коноваленко, голова Пологівської громади.
Медична сфера
Ще однією важливою ланкою для забезпечення умов життя – є медичні послуги
З початку великої війни, в цілому по Україні, пошкоджено більше тисячі медичних закладів. Є розбиті лікарні і в Запорізькій області
Вікторія Галіціна, Начальниця Бердянської міської військової адміністрації, розповіда, що в Бердянську зараз немає масових руйнувань міста, але невідомо, що буде в майбутньому. А от в Оріхові, на жаль, лікарня розбита на 80%.
– Лікарня розбита, відсотків вона 80%, але в нас там є пятиповерхова будівля, яка недостроена була з 98-го року. Хочемо провести експертизу і зробити одну велику лікарню, – каже Микола Вініченко, Начальник Оріхівської міської військової адміністрації.
Зараз в Оріхові облаштований кабінет лікаря, на базі пункту незламності, де можна отримати медичну допомогу, а в Запоріжжі знаходиться вивезена з оріхівськими спеціалістами ціла лікарня.
– Ми облаштували в пункті незламності кабінет лікаря. Залучаємо різні фонди, вони надають нам ліки безкоштовно. Ліки роздаємо людям. Кожного дня ведеться прийом лікаря. Людина може прийти, зробити аналізи, поміряти тиск, проконсультуватися. Якщо тяжкий випадок, лікарка направляє в нашу лікарню в Запоріжжі. Залучили фонд, який безкоштовно раз на тиждень приїжджає, бере наших людей, везе в лікарню.
Працюють у нас практично всі лікарі, тільки по двох направленнях немає лікарів, – розповідає Микола Вініченко, Начальник Оріхівської міської військової адміністрації.
Бердянськ та Енергодар планують запустити мобільні шпиталі, щоб поки не відновиться медична система, можна було надавати допомогу населенню
– На сьогодні ведемо перемовини щодо надання нам мобільного шпиталю для того, щоб він міг функціонувати у всьому місті. Якщо не буде транспорту в городі місцевого, ми можемо цей шпиталь чергуваннями по районах нашого міста направляти для надання більш-менш якісних медичних послуг нашим містянам, – каже Вікторія Галіціна, Начальниця Бердянської міської військової адміністрації.
Дмитро Орлов, Начальник Енергодарської міської військової адміністрації, теж розповідає, що вже є домовленості з Департаментом охорони здоров’я, з міжнародними партнерами стосовно мобільних шпиталів.
– Розвернути мобільні шпиталі і надавати певну невідкладну допомогу у тому разі, якщо буде все зруйно. А таку більш стаціонарну допомогу, вже логістику буде забезпечено до міста Запоріжжя або далі по закладах охорони здоров’я для того, щоб люди могли отримати медичну допомогу в повному обсязі.
Дороги
Наразі неможливо оцінити стан доріг в Запорізькій області. Однак можна спрогнозувати, що після деокупації вони будуть не в найкращому стані. Громади думають і щодо до цього теж.
– Ми були великим логістичним центром. Залізничний вузол. З Поліг можна їхати на Маріуполь, на Бердянськ, на Дніпропетровськ, на Запоріжжя. Така ж у нас була і розв’язка доріг. Якщо в планах держави буде відновлення доріг, і залізничної теж, то я вважаю, що ми зможемо повернути наших людей, – каже Юрій Коноваленко, голова Пологівської громади.
Сергій Каліман, голова Василівської громади, каже, що загальна мрія – це відбудувати територію, бо Василівка – це перехрестя доріг до моря.
– Загальна мрія – це відбудувати нашу маленьку і гарну територію. Географічно наша громада знаходиться в дуже гарному місці. Тому що всі дороги, які йдуть на море, наприклад, на Бердянськ, на Кирилівку, на Крим, на Генічеськ, на Херсон, вони проходить через Василівку.
З вірою у перемогу громади будуть плани відновлення інфраструктури. Але головний пріоритет – це повернення людей. Як вони збираються це робити, читайте в третій частині нашого проєкту “Готуватися не можна чекати”.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.