Гуляйполе – місто, яке майже від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну знаходиться під постійними обстрілами, а частина громади – в окупації. 

В місті, яке славиться своєю багатою історією, зараз налічують 90% пошкоджених і зруйнованих будівель. Громада, яка була частинкою аграрної потужності країни, зараз не може працювати під обстрілами та на замінованих полях. 

Однак люди продовжують вірити в ЗСУ та в те, що повернуться додому та знову зможуть працювати та жити на деокупованій малій батьківщині. Цього чекають і очільники громад і складають плани відновлення. 

Який зараз стан громади та що входить у план відновлення Гуляйпільщини, дізнавалися у голови громади Сергія Ярмака

Зустрічаємося з Сергієм в центрі допомоги гуляйпільцям в Запоріжжі. Проходимо в один з кабінетів і відразу переходимо до питань, бо часу мало і Сергію треба скоро вертатися назад в Гуляйполе.

З 4-5-го березня 2022 року у нас на території громади відсутні повністю електропостачання, газ та вода. Тобто з цьому моменту і по сьогоднішній день наша громада живе трошки в інших умовах, незвичних для наших людей. Все, починаючи з мобільного зв’язку до будь-чого, працює на генераторах”.

Завдяки генераторам вдається качати воду, а рятувальники ДСНС допомагають цю воду розвозити по басейнах людей та у спеціальні ємності для питної води, які розставлені по вулицях.

Також в місті працює пункт незламності, який допоміг влаштувати волонтер Михайло Пуришев. 

Хоча з громади, через постійні обстріли російських військових, виїхало багато людей, однак комунальні підприємства працюють.  

Близько 40 людей працює безпосередньо на території нашої громади. Під щоденними обстрілами. Тобто ми прибираємо територію, косимо траву, вивозимо сміття, допомагаємо людям, надаючи будівельні матеріали після обстрілу”, – розповідає Сергій. 

Зберегти те, що можна зберегти

На території громади працюють будівельні бригади, так їх називає Сергій, які займаються спасінням обʼєктів інфраструктури – лікарні, школи, садочки. Після руйнувань вони накривають дахи, забивають вікна. 

Ми розуміємо, що наша перемога буде скоро, і робимо це, щоб коли люди повернуться, то мали змогу працювати, а дітей хоча б якийсь садочок відправити чи школу. Ми максимально хочемо зберегти ті об’єкти, які можливо зараз зберегти”.

Будівельні матеріали громада отримує від благодійних фондів. 

Загалом у місті, на жаль, пошкоджено всі обʼєкти інфраструктури у різній мірі. 

Об’єкти критичні інфраструктури пошкоджені всі. Тільки деякі пошкоджені так, що підлягають відновленню, а деякі ні. Стосовно багатоквартирних будинків, також пошкоджені всі. Десь більше, десь менше”.

Щодо будинків приватного сектору, то влада не може зараз об’їхати і кваліфіковано оцінити пошкодження. Тому що Гуляйпільська громада – це зона активних бойових дій. 

Наразі людина повинна звернутися в поліцію і поліція зафіксує, що такий-то будинок пошкоджено, за такою адресою. Також людина має змогу через Дію зареєструвати пошкодження майна”. 

Що у планах 

Сергій каже, що у першу чергу треба буде відновити водопостачання, водовідведення, газопостачання та електрику, щоб люди мали ці блага цивілізації. Також в планах і відновлення багатоповерхових будинків.

У нас на території Гуляйпільської громади 49 багатоквартирних будинків. Є будинки, які треба буде довго відновлювати. Там під’їзда немає, там пів даху”.

Друге – це система надання різних послуг, які були до війни, в повній мірі. Хоча і зараз деякі послуги, наприклад, медичні, в громаді отримати можна.  

Наразі на території у нас працює 8 лікарів і також допоміжний персонал – санітарки, медсестри. Тобто первинна і вторинна ланка медицини працює”.

Гуляйпільщина – це аграрна громада і тому одним з пріоритетів після деокупації є розмінування територій та повернення людей, запуск сільськогосподарської сфери. 

Найголовніша мрія – це, щоб максимальна кількість людей, яка виїхала, повернулася. Я розумію, на жаль, цього на 100% не буде. Але найголовніша моя мрія, щоб хоча б 90-95% цих людей повернулися. Коли люди будуть повертатися, буде більше можливості для відновлення”. 

Допомога переселенцям

В Запоріжжі офіційно зареєстровані 6100 мешканців Гуляйпільської громади та створений центр, куди люди можуть прийти за допомогою.

Людина може звернутися з будь-яким питанням або отримати продуктові набори. Ми взяли в оренду офіс, де зараз у нас частково працює і надає послуги ЦНАП, а також працівники міської ради і інших відділів. Люди знають адресу і приходять з тими чи іншими проблемами”. 

Що стосується людей, які виїхали в інші області, то Сергій каже, що там також є можливість отримати допомогу від держави, вирішити питання в ЦНАПах чи різних хабах. 

Але не всі виїхали далеко від Гуляйполя. Сергій каже, що багато людей переїхали в селища поруч, де живуть і працюють.

Багато підприємців переїхало в Покровське, Дніпропетровської області. Я там часто буваю і бачу, що в магазинах працюють наші люди, і на базарі”.

Безпека

Ще один важливий пункт, про який питаємо – це безпека. Сергій каже, що найперше, про що треба думати, це розмінування територій. 

В першу чергу, провести розмінування. Щоб запрацювало сільське господарство, треба зробити максимально швидке розмінування території спеціалістами”. 

Зараз у місті і громаді люди від обстрілів ховаються у льохах, але не тільки такі укриття є в Гуляйполі. Завдяки співпраці з фондами і волонтерами, місто отримало два наземних бункера, які стоять в центрі. В таких місцях, де можливо швидко забігти і хоча б врятуватися від осколків. 

Сергій каже, що фонди і організації дуже плідно допомагають громаді. І це не тільки гуманітарна допомога, але і генератори, укриття та пункт незламності, про які вже згадувалося, а також будівельні матеріали. 

Ми і до війни працювали дуже плідно з різними міжнародними фондами. Це Європейський інвестиційний банк та інші. Той самий і Український фонд соціальних інвестицій”.

Гуляйполю допомагає і Червоний хрест, і благодійна організація “100% життя”, і інші організації. Владою вже підписано багато меморандумів, які є запорукою того, що громаду не кинуть після деокупації, що відновленню бути.


Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.