Життя після окупації: як Мелітополь готується до повернення українського прапора
Мелітополь – місто, яке боролося проти російської навали масовими мітингами та спротивом. Зараз, перебуваючи вже більше 2 років в окупації, там активно діє партизанських рух.
Влада міста була вимушена виїхати у Запоріжжя і тут підтримує своїх, так само, як і інші вимушено переміщені громади області.
Ми поцікавились у Олександра Свистуна, виконавчого директора «Асоціації нескорених громад», про стани розробки планів відновлення громад Запорізької області. Він також розповів про Мелітопольську громаду, яка вже має як короткострокові плани дій, так і довгостроковий план відновлення
Про плани відновлення для всіх громад
– Станом на сьогодні, за інформацією якою володіє «Асоціація нескорених громад», на жаль, незначна кількість громад, це близько 7%, мають відповідні плани або знаходяться у стадії їхньої розробки.
Але попит на консультації та допомогу в розробці відповідних документів значний. Для того, щоб влада могла залучати додаткові кошти, державні або міжнародні, вона має продемонструвати повноцінний комплексний план. Тільки тоді надавачі коштів будут впевнені, що громада стратегічно підходить до планування і розуміє, які плани є критично важливими, а які можуть зачекати.
– Всі, як один, говорять, що кошти будуть надходити лише тим громадам, у яких розроблені відповідні плани, є чіткі заходи щодо їхньої реалізації, чітко визначені. Тобто це питання є надзвичайно актуальним. І тут хочу сказати, що наша асоціація сьогодні визначила собі пріоритет в нашій роботі, саме допомагати методично супроводжувати наші громади, члени асоціації в питанні розробки цих планів.
Про плани відновлення Мелітополя
– Команда Мелітопольської міської ради вже давно розробила відповідний план. Це покроковий алгоритм, що вони будуть робити після того, як місто буде деокуповано. Перші 30 днів, що необхідно зробити, кого залучити для того, щоб відновити нормально життєдіяльність міста.
Олександр зазначає, що у плані враховані всі аспекти швидкого відновлення життєдіяльності – комунальних потреб, світла, води, газу, мобільного зв’язку, інтернету. Це все розроблялось із залучення необхідних фахівців контролюючи, правоохоронних органів, підрозділів міністерства з надзвичайних ситуацій, тощо.
– Тобто кожен знає, що він буде робити на наступний день, буквально, як тільки український прапор буде піднятий на площі міста Мелітополь.
Першочергово всі плани стосуються безпеки на територіях і більшість цих питань закривають Збройні сили України та відповідні правоохоронні органи. Вони ж і мають здійснити “зачистку” та фільтрацію для забезпечення громадського правопорядку на вулицях міста.
– Що стосується звичайних мешканців, то звичайно, їм слід повертатися вже тоді, коли будуть забезпечені хоча б мінімальні гарантії безпеки в цих містах. А для цього потрібно розробляти першочергові кроки, плани дій, щоб цей процес був швидким, ефективним і люди змогли повернутися в свої домівки якомога скоріше.
Після безпекових питань постають вже виклики соціальної інфраструктури життя мешканців міста.
– Соціальна інфраструктура, що базово має забезпечити громада для того, щоб людина могла повернутися якомога швидше. Елементарно і першочергово, людині потрібно забезпечити свої фізіологічні потреби – їжа, медикаменти. Тобто, мають працювати крамниці, аптеки, лікарні. Надзвичайно важливо, що мають працювати всі інші соціальні заклади, які необхідні для того, щоб люди почували себе в безпеці і забезпечували свої базові потреби.
З концепцією відновлення Мелітополя можна ознайомитися за посиланням.
Про повернення бізнесу
Робота тих чи інших магазинів, аптек, закладів надання послуг – це питання не тільки державних органів, але і роботи бізнесу. Він має повертатися на звільнені території та відновлювати свою діяльність.
– На мою думку, це одне з найбільш важливих завдань для органів влади, як виконавчої, так і органів місцевого самоврядування. Тому що якщо не буде працювати економіка, люди повертатися не будуть. Це очевидно. І це виклик, який треба буде подолати і готуватися до нього вже сьогодні. Так само має бути розроблена стратегія відновлення роботи бізнесу, створення відповідних умов, щоб бізнес повертався, той, який був свого часу релокований.
Олексанр впевнений, що до розробки такої стратегії мають залучатись всі – від місцевої влади, до профільних міністерств, розробляючи механізми мотивації для підприємців. Зараз влада намагається підтримувати бізнеси, які змогли релокувати із тимчасово окупованих територій.
– Сьогодні, в місті Запоріжжя, обласною військовою адміністрацію ініційовано створення центру підтримки релокованого бізнесу. Ключовим завданням його буде допомога бізнесу, надання грантів, адвокація їх інтересів на регіональному національному рівні, це і налагодження співпраці з міжнародними донорськими організаціями. Це комплекс дій, який має спрацювати і зробити так, щоб бізнес повірив і повернувся до себе додому, почав працювати.
Проте, саме з великими бізнесом та розвитком економіки в регіоні можуть постати виклики переосмислення майбутнього розвитку.
– Це дуже складно зараз уявляти, що ми залишимося все ж таким же аграрним регіоном економіки Запорізької області у зв’язку з тим, що дійсно дуже змінилася ситуація. І, на жаль, в результаті бойових дій ми втратили великий аграрний потенціал. Можливо, навіть певні речі ми вже не зможемо відновити. Не тому, що ми не хочемо, а тому, що просто воно вже буде недоцільним з точки зору економіки.
Для цього рекомендують у планах віднолення передбачати декілька варіантів розвитку подій – песимістичні, нейтральні та оптимістичні сценарії.
– Треба передбачати можливу зміну структури економіки, тобто аналізувати ресурсну базу, корисні копалини, стан інфраструктури, інші ресурси, які дозволять віднайти нові можливості для розвитку місцевої економіки.
Разом із тим, у планах відновлення треба враховувати створення нових підприємств та залучення нових інвестицій до регіону.
– Ми, як були житницею Європи, так і залишимося. Єдине, що нам паралельно потрібно думати більше про проєкти, які створюють додану вартість для економіки. Це переробка, нові високотехнологічні підприємства, які дозволять нам змінити структуру економіки, зробити її сучасною, зробити її ефективною і зробити її прогресивною.
Про роботу громад в очікуванні повернення
– Ми постійно робимо зріз проблем, які там (прим. авт. – на тимчасово окупованих територіях) виникають, так, аналізуємо потреби. І робимо ми це для того, щоб акумулювати дуже цінну базу даних, інформації, яка ляже в основу. Так само, плани відновлення – це інші документи, аналітичні звіти, соціологічні дослідження, які нам допоможуть швидко і ефективно відновлювати ці території.
Сьогодні релоковані органи місцевого самоврядування виконують свої повноваження відповідно до законодавства України. Вони допомагають, в першу чергу, тим мешканцям, які виїхали з їхніх територій. Це гуманітарна допомога, соціальне і медичне забезпечення та інші речі, які сьогодні вкрай необхідні внутрішньо переміщеним особам.
– Вважаю, що дуже важливо, що практично при кожній такій громаді, місцевій раді, створений гуманітарний хаб або центр допомоги, на базі якого відбувається пряма комунікація зі своїми мешканцями. І цей зв’язок має бути постійний, без нього нам буде дуже важко потім відновлювати ці території.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.