З підвалу – в школу: рік навчання в укритті гімназії №101

Завдяки підтримці благодійників, місцевої влади та міжнародних організацій, підземний простір гімназії №101 облаштували для змішаного навчання, фізичних занять і творчих подій. Впродовж навчального року явка дітей до укриття підвищилася з 50% до 70%

За розміщенням на карті гімназія №101 оточена іншими освітніми закладами: з одного боку видніються розмальовані стіни дитсадка, трохи далі височіє паркан спортивного майданчика іншої школи. Поряд можна зустріти підлітків та батьків з малечею. Справжній освітній квартал.

Візуальний поділ – спільний простір

Спочатку за кошти Запорізького бюджету обладнали вхідну групу укриття. Потім провели поточний ремонт першої частини укриття, яка запрацювала з 1 червня 2024 року. 

– І тоді, вже в червні, ми проводили літній табір з надолуження освітніх втрат. Ну а з 1 вересня почали безпосередньо навчальний процес, паралельно відбудовуючи ще частину укриття вже за рахунок місцевого бюджету і коштів дитячого фонду ЮНІСЕФ, – розповідає директорка Ірина Вітковська.

Ми заходимо в першу частину укриття, яку відкрили в червні. Стіни розфарбовані в тепло жовтий та білий кольори. Додають атмосфери дитинства малюнки та плакати створені учнями. Вони є скрізь, в кожній аудиторії чи коридорі: ось плакат до Дня Захисника, там соняшники на фоні синього неба, в іншому класі поробки до Великодня.

 – Тут у нас події відбуваються, – зупиняємося у першому великому приміщені сховища. – Один раз на місяць заходи для дітей проводимо. Бо ми ж співпрацюємо зі школою мистецтв. Дітям треба реалізовувати свій талант. Укриття це дозволяє. 

Тут проводять заходи та уроки фізкультури. За потреби розсовують меблі і просторий майданчик готовий.

Йдемо далі коридором. До ремонту це було одне велике приміщення, тепер же його поділили перегородками на аудиторії. Кожен клас має дошки, звичайну та інтерактивну, шафи та фліпчарти.

Рухаючись в глибину сховища, ми доходимо до другої частини укриття, що відкрили в січні. За дизайн-проєктом тут домінують інші кольори, чорний та білий. Розбавляє холодну гаму теплий колір меблів та різнобарвні елементи на стінах.

– Це вже наш другий ремонт. Ми вже знали, як робити, враховували те, чого не врахували в першій частині. Воно вийшло кращим. Щоб діти відчували себе в однакових, рівних умовах, ми чередуємо приміщення, в яких діти навчаються, – розповідає про тонкощі навчання Ірина Олександрівна.

В гімназії працює Центр з надолуження освітніх втрат. Він має 16 ноутбуків, для цього аудиторію забезпечили достатньою кількістю розеток. Працює центр з 8 до 17. 

В цій частині укриття знаходяться кімнати усамітнення та рекреації, де спеціалісти працюють з учнями, які потребують більше уваги. Оснащення кімнат дозволяє проводити від пісочної терапії до вправ з логопедичним дзеркалом.

Також, враховані потреби маломобільних людей. Спусків до укриття три і одне з них оснащене електричним підіймачем для людей на кріслі колісному. Вбиральня для маломобільних людей з широким проходом, поручнями та без порогу. Для зручностей раковину та дзеркало розмістили нижче.

Навчання після паузи: шлях до довіри

На сьогодні в укритті в середньому навчається 220-250 дітей у дві зміни. Близько 120 учнів в одну зміну. Запитуємо директорку, чи важко було починати змішане навчання після такої довгої паузи:

– Батьки дуже чекали дозволу на очну форму навчання. І завдяки тому, що ми отримали влітку, цей перехід відбувся м’яко, поступово. Це не навчальні заняття, а розважальні заняття для дітей, додаткові, в такій неформальній формі. І тому у батьків була можливість привезти дітей, побути разом з ними, поринути у цю атмосферу, подивитися на умови, які створені. Ми показали, що у нас працює каналізація, є гаряча вода, є витяжна система, що у нас сухо і тепло, що є пожежна сигналізація. Їх це дуже цікавило, вони на це звертали увагу. 

Завдяки проведеним екскурсіям та зборам на перше вересня 50% батьків одразу дали згоду, інші ще сумнівалися. Зараз же гімназія має 70% згоди на навчання в укритті.

– Наше укриття – це приклад розумної взаємодії і влади, і великої кількості громадських організацій, і батьківської громади. Батьківська громада підтримує ініціативи, коли бачить, що хтось робить для їх дітей щось добре.