Контроль за відбудовою: чому запорізькі школи майже невидимі на платформі DREAM

Мільярди на відбудову мають бути під контролем суспільства. Для цього створено цифрову систему DREAM, що обіцяє прозорість і підзвітність кожного проєкту. SODA перевірила дев’ять об’єктів відбудови у Запоріжжі й побачили: у багатьох випадках дані або не оновлюються, або частково відсутні. У цій аналітиці розповідаємо на прикладі трьох з них – школах №92, №101 та №103

Після початку повномасштабної війни, коли кількість пошкоджених і зруйнованих будівель в Україні стрімко зросла, постало питання системного підходу до відбудови. Самотужки, коштом місцевих бюджетів або навіть державного фінансування здійснити масштабне відновлення в умовах війни виявилося неможливо. Значну частину ресурсів спрямовано на обороноздатність країни.

Тож для залучення міжнародної допомоги, контролю за використанням донорських коштів і прозорої звітності перед громадськістю створили цифрову екосистему DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management). Платформу запустили у 2023 році як інструмент обліку, моніторингу й публічної звітності за всіма етапами реалізації проєктів відновлення: від реєстрації пошкоджень до закупівель, ремонту та введення в експлуатацію.

Задум системи амбітний. Кожен об’єкт має бути публічно представлений на платформі, з відкритими даними про бюджет, джерела фінансування, підрядників, календарний план, хід реалізації, фото та відеозвітами. Така прозорість мала б стати запорукою довіри як міжнародних донорів, так і самих українців.

Однак на практиці, ми зіштовхнулися з неактуальними даними: проблеми з актуальністю інформації, повнотою та якістю даних. У період з березня по червень 2025 року SODA промоніторила 9 об’єктів у Запоріжжі, що проходили або завершили процес відбудови. При моніторингу нам вдалося побачити, що рівень доступу громадськості до даних про ці об’єкти на платформі DREAM є вкрай низьким. У багатьох випадках інформація не оновлюється, відсутні ключові розділи, а офіційні повідомлення з’являються вже після завершення робіт.

DREAM на практиці: приклад на відбудові трьох запорізьких шкіл 

Інформація про реконструкцію школи №92, що на Хортицькому районі, публікувалася переважно в соціальних мережах секретарки Запорізької міської ради та виконувачки обов’язків міського голови Регіни Харченко. Саме з них можна було дізнатися про стан укриття та анонс відкриття.

На сайті Запорізької міської ради інформація з’являлася один раз, лише у форматі короткої новини. Розділ «Відновлення та відбудова» на сайті мерії, яким і мав би містити інформацію по всіх об’єктах відбудови, однак переважно містить дані про житлові будинки і компенсації.

Щодо сайту Департаменту освіти і науки, то він не містив жодних даних щодо ходу робіт. Вказано лише, що у закладі є найпростіше укриття без дати оновлення.

На платформі DREAM проєкт опублікований, проте розділи, такі як бюджет, фінансування, календарні плани та реалізація, порожні. Інформація не оновлювалася впродовж реалізації проєкту і навіть після його завершення. Школа запрацювала в змішаному форматі ще з 19 лютого цього року.

Ситуація з іншим об’єктом, школою №101, трохи інша. Якщо в попередній школі періодично публікували новини з процесом ремонтних робіт, то про школу №101 написали вже після завершення відбудови.

Тобто, про стан реконструкції школи у відкритому доступі не повідомлялося впродовж жодного з етапів. І платформа DREAM знову містить лише базову інформацію про намір здійснити капітальний ремонт без розділів про фінансування, виконання, звіти.

20 лютого 2025 року з’явилися повідомлення про завершення робіт: спершу у телеграм-каналі Регіни Харченко, згодом на сайті Запорізької міської ради. Сайт Департаменту освіти і науки, як і в попередньому випадку, не інформував про хід робіт.

Реконструкція школи №103 також пройшла без інформування громадськості. Жодної згадки про стан робіт у відкритих джерелах до моменту завершення проєкту не було. Лише 31 січня 2025 року на сайті Запорізької міської ради опублікували новину про готовність сучасного укриття за підтримки ЮНІСЕФ.

Платформа DREAM знову не містила даних про бюджет, календарний план, стан реалізації чи фотозвіти.

Щоб зрозуміти, хто відповідає за оновлення інформації, чому дані про проєкт відбудови шкіл публікують, але далі не доповнюють, ми звернулися до першого заступника директора Департаменту освіти і науки Віталія Лисенка:

– Відповідальні особи є в кожному департаменті, так само і в департаменті освіти. Через велику завантаженість не завжди вчасно виставляємо цю інформацію. Наразі взяли додаткового співробітника, який проходить навчання для того, щоб мати змогу користуватися програмою.

DREAM потрібний, лише коли публікують актуальні дані

Ідея платформи DREAM залишається вкрай важливою для нової моделі управління публічними коштами. Проте її реалізація на локальному рівні поки що демонструє формальний підхід до прозорості. 

Відсутність актуальних і повних даних перетворює платформу на незаповнений шаблон замість ефективного інструменту довіри. Довіри як від громади, так і від міжнародних партнерів, які, до речі, покривають більшу частину фінансування запорізької відбудови. 

---

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту “Реальна відбудова: Аналізуємо відновлені об’єкти Запоріжжя”, що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Сода” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”