Запоріжжя стало прихистком для громад, що втратили свої території через тимчасову окупацію. Тут для них працюють хаби й волонтерські центри, а також релоковані військові адміністрації. Зокрема, перша створена в Запорізькій області, Токмацька ВА. Ми запитали її начальника Олександра Чуба про те, як живе громада в нових умовах, і що робить вже зараз задля відбудови після деокупації 

Місто Токмак, через яке колись проходив чумацький шлях, росіяни обрали транзитним пунктом, щоб просуватися в Бердянськ, Оріхів, Маріуполь й далі. Російська техніка зайшла в місто вже 26 лютого.

Був сильний супротив – азовців, морської піхоти, загалом ЗСУ, проте кількість росіян була в рази більшою. Окупанти за один день заволоділи Токмацькою громадою.

Через кілька днів українські військові змогли посунути ворога назад. Однак росіяни знов зайшли вже зі сторони Мелітополя. Настала “глибока” окупація. 

На третій рік повномасштабної війни звʼязок з громадою слабкий. Багато людей покинули Токмак, інші – перебувають під тиском росіян, що намагаються створити повний інформаційний вакуум. 

Багато людей залякані. Є такі віддані люди, з якими ми тримаємо зв’язок в умовний час. Таким чином зв’язок є. А в месенджерах ми виставляємо загальну інформацію. 

Попри ці труднощі, військова адміністрація не припиняє свою діяльність і працює над планами відновлення Токмаку. Один з найважливіших етапів цієї роботи – безпека, повернення людей і бізнесу.

Розмінування і оцінка територій

 

Відновлення безпеки є необхідним кроком. Як показує практика, росіяни закладають міни не тільки на важливих інфраструктурних обʼєктах, але й у приватних будинках, на подвірʼях, в авто і навіть на тілах загиблих.

Перший крок – спільна робота з ДСНС для проведення розмінування територій та будівель. Безпека понад усе.

Крім розмінування у населеному пункті мають бути придатні укриття та системи оповіщення. Водночас з цим місто необхідно забезпечити водою, їжею, ліками тощо. 

У нас є план першочергових заходів відбудови нашої території після деокупації. Це не просто один листочок – це розробки і розрахунки. Цей план починається з простого – елементарної продовольчої програми, а далі включає і захист довкілля, культуру, допомогу ветеранам тощо.

Надалі процес відновлення буде залежати від того, що залишать за собою росіяни. 

На сьогодні інфраструктура Токмаку не зазнала великих руйнувань, як, наприклад, Оріхів чи Гуляйполе. Проте, у якому стані буде місто після звільнення можна тільки прогнозувати. 

Вони бомбили наші села і з мінометів, і з літаків, і з артилерії, і з іншої зброї, яка була в них. Ви всі бачили, мабуть, Роботине (село Токмацької громади – ред.). На час окупації це село було ціле, проте росіяни зруйнували його, коли виходили. Тепер територія деокупована, але знищена повністю. 

Відновлення – це про повернення людей

– У Запоріжжі близько 4 тисяч переміщених осіб з Токмацької громади. У нас є свій хаб – Пологівський. Ми знаємо всі сім’ї. Ми закладаємо допомогу їм, коли плануємо свою роботу з ВПО. Крім того, у нас є великі хаби в Дніпрі і Києві. Тримаємо з ними зв’язок. По інших регіонах теж є наші люди.

Громада – це не тільки про території, це й про людей. Важлива складова відновлення територій – це їхнє повернення. Олександр Чуб наголошує, що для його команди це пріоритет. Начальник військової адміністрації вірить, що люди будуть повертатися, а от чи залишаться, це вже залежить від дій влади всіх рівнів. 

– Всі, хто виїхав з Токмацької громади, все одно залишили житло і господарство, тож будуть повертатися. Хоча ми й розуміємо, що якийсь відсоток населення залишиться за кордоном. Однак план такий – повернути найбільше людей.

Щоб здійснити цей план команда зосередилася на тому, що дійсно може покращити рівень життя у Токмаку. Почали з необхідного – лікарень, шкіл та налагодження роботи громадського транспорту. 

– У нас є дуже велика перспектива розвитку охорони здоров’я. На сьогодні ми плануємо разом з районом і областю, що наша лікарня (токмацька – ред.) буде основною в Пологівському районі.

Важливим кроком для команди відновлення є забезпечення освіти, що включає відновлення роботи шкіл і комфортні умови для дітей. Олександр Чуб з посмішкою розповідає про шкільний автобус.

– Ми знаємо, що в нас працювало десять шкіл. Зараз вже три школи немає, вони зруйновані. Тому ми дивимося, як забирати дітей, куди їх возити, на чому – різні варіанти. До речі, якраз вчора ми отримали допомогу зі Швеції. Це шкільний автобус. Він вже у Запоріжжі. 

Також адміністрація опікується і питаннями транспорту. За словами начальника, у Токмаку з ним були певні нюанси.

– Ми плануємо забезпечити територію громади автобусами і маршрутками. У нас буде свій транспорт, що не залежить від інших структур влади. Відтак зможемо прокласти зручні і економічно вигідні маршрути. 

Не менш важливою є і модернізація міських мереж. 

– У нас дуже якісна вода в Токмаку, бо вона з свердловини. Вона не з Дніпра, не з іншої річки. Однак інша сторона – це мережі. Їх треба міняти. У 2022 році ми почали проєктування реконструкції водопостачальної мережі, а потім повномасштабна війна. Однак проєкт ми зробили . Зараз вже готові зайти і швиденько там їх полагодити. Теж і з реконструкцією тепломереж. Ну на все свій час.

Фокус на зелену енергетику

Важливим аспектом відновлення Токмацької громади є не лише інфраструктура, але й розвиток економічного потенціалу. Відновлення “зеленої” енергетики – ключові елементи стратегії розвитку. 

У нас була дуже добре розвинена зелена енергетика і сільське господарство. І ми продовжуємо розглядати ці два напрямки. Однак важливо розуміти, які нам залишать поля. На сьогоднішній час ми знаємо, що південь громади у нас працює, а от північна частина території громади вся замінована. І скільки треба часу і коштів, щоб розмінувати її це питання часу.

Токмацька громада має багатий досвід у цій галузі. Її відновлення допоможе не лише економічно зміцнити громаду, але й зробити її екологічно чистішою та привабливішою для життя.


Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів