Допомога ЗСУ, меморандуми та повернення людей: плани Енергодару на деокупацію
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – це злочин, від якого постраждали сотні тисяч українських громадян. Російські війська забрали українські землі і продовжують забирати життя українців.
В Запорізькій області нині залишаються окупованими 72 відсотки територій. Однак люди, які були змушені евакуюватися до Запоріжжя і далі, вірять у ЗСУ та чекають на деокупацію.
На неї чекають і очільники громад, і вже складають плани відновлення.
Що саме планує Енергодар та яка ситуація зараз на окупованій території, SODA запитала у міського голови Дмитра Орлова, і розповідає нижче
Дмитро Орлов зустрічає нас в хабі, де енергодарці можуть отримати гуманітарну, правову та інші види допомоги, і запрошує подивитися, першим чином, на генератори, які їм допомогли придбати міжнародні фонди.
– Тут близько 30 генераторів. Вони різної потужності і будуть використовуватися для забезпечення питною водою міста у разі відсутності електрики, а також для підтримки функціонування комунальних закладів.
Поряд з генераторами стоїть і велика мобільна бочка для питної води. Все це чекає на деокупацію.
– Це відповідно до плану деокупації, заходи стосовно забезпечення матеріального резерву, який буде необхідний для того, щоб після повернення у вже деокуповане місто можна було першочергово налагодити його функціонування.
Після невеликої екскурсії до генераторів та бочки, переходимо до інших питань. Нас цікавить стан громади зараз і чи є інформація з окупованих територій. Дмитро розповідає, що росіяни зараз посилюють систему фільтрації і контролю за інформаційним простором:
– Людям, що на окупованих територіях, вже майже неможливо отримати об’єктивну інформацію з підконтрольної частини України. Вони фактично знаходяться в інформаційному вакуумі. А взагалі в місті залишилось близько 20% населення.
Місто спустошене, каже Дмитро. Російські війська заселяють Енергодар росіянами та українцями з інших окупованих селищ.
Центр допомоги енергодарцям
З громади, за словами Дмитра Орлова, виїхало багато людей. Хтось зупинився в Запоріжжі, хтось поїхав далі. Влада намагається допомогти всім, саме тому і створили центри допомоги.
– Центр, що знаходиться в Запоріжжі, був відкритий у вересні 2022 року, коли тут була найбільша концентрація енергодарців.
Допомогу центр надає різну, підлаштовується під запити вимушених переселенців.
– Можна прописатися, виписатися, взяти різні довідки. У нас є фахівці з освіти, з соціального захисту. Ну і звичайно, що це і допомога військовим нашим. Працює волонтерський центр. Також забезпечуємо тимчасово переміщених осіб продуктами харчування, засобами гігієни та іншими речами, що необхідні людям, які виїхали фактично без нічого і облаштовують тут своє життя.
Крім Запоріжжя такі центри є ще в Дніпрі та в Києві.
– Зараз вони працюють в схожому режимі. Там також найбільша концентрація енергодарців. Всім іншим, які знаходяться в різних куточках нашої країни та закордоном, це більшість населення, надаємо допомогу в телефонному режимі, працюють гарячі лінії.
На гарячі лінії люди звертаються і з окупованої території, коли мають змогу.
Також, Дмитро каже, що енергодарці, які виїхали і знаходяться не в Запоріжжі, Дніпрі чи Києві, отримують допомогу і поштою.
– Один раз на рік ми робимо це у рамках соціальної підтримки. Особливо це стосується найбільш незахищених верств населення: пенсіонерів, багатодітних родин, родини, де є людина з інвалідністю.
Плани відновлення на деокупацію
Головне наше питання цієї зустрічі – чи готується Енергодар до деокупації, чи є план відновлення. Дмитро відповідає – так.
– Так, але поки що зарано думати про відновлення предметно, бо ми не знаємо, в якому стані залишиться місто після того, як окупанти звідти підуть. Якщо брати сценарії деокупованих міст Херсонської або Сумській області, то, звичайно, ми можемо орієнтуватися.
Плани складаються не тільки на рівні міста, але і всього району та області. Дмитро каже, що накопичуються певні теоретичні напрацювання. Енергодарська громада спілкується з іншими громадами, які вже пройшли або проходять цей шлях, накопичує знання та досвід.
– Якщо місто залишиться більш-менш в нормальному стані, то треба буде повертати туди, перш за все, людей, щоб було з ким працювати і відновлювати все те, що було зруйновано. А також запускати всі системи: життєзабезпечення, освітні, роботу підприємств. Відповідні плани і напрацювання щодо цього також вже є.
Повернути людей – головний пріоритет
Дмитро Орлов каже, що перш за все треба буде повернути людей додому. І для цього треба створити умови.
– Люди поїдуть туди, де будуть мінімальні умови для життя. Де буде працювати комунальний сектор, система освіти, здоров’я і буде робота.
Голова Енергодару називає декілька перших кроків: відновлення телефонного зв’язку, водо- та електрозабезпечення.
До речі, серед енергодарців проводилося опитування щодо того, чи готові люди повертатися. Більше ніж половина опитаних чекають повернення додому.
– Ми розуміємо, що люди вже два роки живуть в інших містах. Хтось вже пройшов адаптацію і не планує повертатись, навіть якщо Енергодар деокупують і там буде безпечно. Тому ми провели такі попередні опитування. Більше половини людей чекають деокупацію і чекають на повернення додому. Вони готові в перших колонах, якщо це буде можливо і безпечно, повертатися до міста.
Безпека
Однак людей треба повертати на безпечну територію, тож питаємо і про ці плани. Дмитро називає: першочергове розмінування, фільтраційні заходи та план на випадок евакуації.
Щодо першого та другого, це будуть виконувати представники ДСНС, Національної поліції та спецслужби. Третє теж вже в планах є і навіть заключені меморандуми з перевізниками.
– Ми розуміємо, що знаходимося в безпосередній близькості до найбільшої атомної станції Європи, і радіаційну небезпеку ми не можемо виключати. Є вже певні напрацювання – підписання меморандумів з перевізниками, на той випадок, якщо необхідно буде, у разі найгіршого сценарію, швидко евакуювати людей.
Меморандуми як запорука надійності
Дмитро розповідає, що Енергодар має вже не один меморандум і домовленість щодо різних сфер. Ми вже згадували про телефонний зв’язок та перевізників.
– Меморандумів ми заключили досить багато. Кілька десятків з різними організаціями. Вони відносяться до конкретних сфер. Наприклад, з фінською стороною стосовно відновлення і перейняття досвіду з питань освіти.
Якщо брати забезпечення гуманітарною допомогою, то також є певні домовленості. Ми розуміємо, що крамниці не зможуть запрацювати відразу і потрібна буде не тільки питна вода, але і продукти харчування.
Дмитро каже, що формат меморандумів – це підтвердження того, що Енергодар не покинуть, що він буде відновлюватися за допомогою партнерів.
Щодо садочків, шкіл та лікарень, то тут також вже є напрацювання.
– Садочки і школи відновлюватися будуть. Але ми розуміємо, що така кількість дітей, яка була там до окупації, після – не буде. І така ж кількість працівників освіти також не зможе повернутись оперативно. І тому є певні плани, які садочок будуть запускатися в першу чергу, які школи.
Що стосується охорони здоров’я, то Енергодар вже домовився щодо мобільних шпиталів.
– Є домовленості з обласним департаментом охорони здоров’я, з міжнародними партнерами. Перше – це стосовно того, щоб розвернути мобільні шпиталі і надавати певну невідкладну допомогу у тому разі, якщо буде все зруйновано чи розкрадено. Друге – стосовно логістики хворих у Запоріжжя, щоб люди могли отримати медичну допомогу в повному обсязі.
Робочі групи та наслідки обстрілів
Крім меморандумів та допомоги міжнародних партнерів, Енергодар також долучає до відновлення своїх фахівців, які виїхали з окупованої території та зараз знаходяться в пошуках роботи.
Дмитро розповідає, що ними були створені спеціальні робочі групи на волонтерських засадах, де люди можуть планувати відновлення громади по кожному напрямку окремо: сфера освіти, культури, охорони здоров’я тощо.
– Робочі групи працюють, але в повному обсязі вони запрацюють після деокупації. Зараз це працює поки що в такому “сплячому” стані, в теоретичній площині.
В такому ж “сплячому” стані поки знаходиться і комісія з обстеження зруйнованого житла, бо перевірити неможливо, а заявки поступають.
– У нас створена комісія по наслідках обстрілів, для того щоб забезпечити людей компенсаціями за зруйноване і пошкоджене майно. Але зараз комісія не може працювати у повну силу, бо поки деокупація не відбулася неможливо провести обстеження. Після деокупації буде багато роботи, бо заявок вже чимало.
Майбутнє міста-супутника
Звичайно, що зараз складно предметно говорити про відновлення, бо немає розуміння, що буде після деокупації, як місто буде виглядати, яким його залишать російські війська. Однак, будувати плани на майбутнє можна. Дмитро каже, що Енергодар – це місто-супутик атомної станції, але він бачить його не тільки таким.
– Ми розуміємо, що місто не живе без бюджету. Бюджет – це надходження, які йдуть, здебільшого, від промисловості та бізнесу. Тому все буде залежати від того, в якому стані будуть знаходитися підприємства і яка буде державна підтримка залучення бізнесу для розвитку на деокупованих територіях. І вже з цього будемо виходити.
Також Енергодар сподівається на участь міжнародних партнерів, на допомогу у розвитку соціальних проєктів, системи охорони здоров’я, культурної галузі.
Допомога війську – внесок у деокупацію
Енергодар не просто чекає на деокупацію, а також робить свій внесок у це – виділяє гроші з бюджету на допомогу нашим захисникам.
– Ми зараз зосереджені на допомозі нашим військовим і всі вільні залишки коштів направляємо на ЗСУ.
У цьому році, каже Дмитро, з бюджету направили майже 300 мільйонів гривень на заходи оборони і будівництво фортифікаційних споруд, а також на речі, які необхідні українській армії, щоб сам факт деокупації відбувся.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.