Курортне місто Бердянськ, розташоване на узбережжі Азовського моря, стало одним з перших окупованих населених пунктів у Запорізькій області. 26 лютого колона російської техніки зайшла на колишній аеродром. Того ж дня був зруйнований міст в Бердянському районі, і почалися обстріли. 

Уже через два дні, 28 лютого, Запорізька обласна військова адміністрація повідомила про окупацію Бердянська. Водночас з цим місцеві жителі виходили на проукраїнські мітинги, демонструючи незламність свого духу. 

Сьогодні у Запоріжжі працює Бердянська військова адміністрація, яка вже зараз розробляє детальний план відновлення міста після деокупації. Що саме планує громада і які кроки робить вже зараз – читайте в інтервʼю SODA з начальницею Бердянської ВМА Вікторією Галіціною та начальника відділу міжнародних зносин, інформаційного забезпечення та комунікацій Бердянської МВА Євген Гнибіда

Головний виклик – безпека

Відновлення безпеки основний і найскладніший процес для кожної звільненої громади. У кожної є свої особливості і виклики у цьому питанні. 

 – У Бердянську відсутні укриття. “Родзинка” міста – у нас дуже близько ґрунтові води. Відтак ми не можемо зробити підземні укриття, як це робить, наприклад, Запоріжжя. Плануємо встановити стаціонарні (укриття на поверхні – ред). 

Однак наскільки це безпечно поки не розуміємо. Буде видно після деокупації. 

Забезпечення укриттів є лише одним з завдань, які стоять перед адміністрацією. Не менш важливим є базові потреби містян. 

– Деякий проміжок часу після деокупації потрібний для вирішення нагальних потреб. Це про воду, газ, електропостачання тощо. Ми розуміємо, що будуть великі проблеми з водою. За нашою інформацією, заміновані основні вузли водопостачання. Ймовірно, коли колаборанти і росіяни будуть відходити з міста, то все це буде підірвано. 

Також багато залежить від процесу розмінування територій. Адже без цього етапу неможливо проводити відновлювальні роботи. На цьому наголошує начальник відділу міжнародних зносин, інформаційного забезпечення та комунікацій Бердянської МВА Євген Гнибіда:

– Звільнення територій від “забрудненості” мінами буде впливати на терміни відновлення нормального функціонування сільського і фермерського господарств. І це напряму пов’язано з діяльністю нашого морського порту. 

Повернення людей 

З початку повномасштабної війни з Бердянська виїхало понад 50% мешканців. Одним з етапів відновлення є їхнє повернення, а також перезапуск місцевих бізнесів.

– Повернення людей, наших містян та бізнесу – це складний процес. Він буде залежати на пряму від безпеки. Без неї не буде нічого. Якщо ми повернемося до Бердянська, але будуть постійні “прольоти”, навряд чи хтось повернеться, а навіть ті, хто це зробить, будуть знову ж таки виїздити.

Окрім безпекових питань, не менш важливим є і відновлення матеріально-технічної  бази. 

– На мою думку, тут повинна бути спільна робота держави та органів влади. А ми зі свого боку можемо впевнено сказати, що це будуть пільгові умови для бізнесу для їх відновлення та поновлення матеріально-технічної бази.

Однак підтримувати громаду, що залишилася без територій, треба починати вже зараз. Для цього представники адміністрації працюють з переселенцями. Детальніше про це розповів Євген Гнибіда:

– З самого початку Бердянської МВА паралельно створювали гуманітарний штаб. На його базі працюють наші фахівці, які надають комплекс послугі. Наприклад, юридичні, психологічні, гуманітарні. Також спільно з нашими партнерами ми періодично проводили реєстрацію на отримання грошової допомоги. 

Для підсилення представники адміністрації заручилися підтримкою партнерів. 

– Намагаємося дати змогу дещо дистанціювати наших людей від цих подій. Ми торік підписали меморандум з містом Яремче. І завдяки нашим партнерам, ми вже впродовж року маємо можливість відправляти дітей на безкоштовне оздоровлення.

Також один з акцентів у роботі є діти.

– Бердянська військова адміністрація релокувала одне з комунальних підприємств нашого міста «Перлина Азову». Одним із напрямків, яким буде займатися це підприємство,  допомога дітям і їхній розвиток.  Також ми намагаємося,  спільно з нашими партнерами, створювати такі локальні свята, на які запрошуємо дітей, щоб вони могли розважитись, отримати подарунки, трошки відпочити. 

Фокус – курорти та логістика

Після деокупації місто не змінить свій фокус розвитку. Адміністрація планує покращувати сферу відпочинку, морські порти і сільське господарство каже Вікторія Галіціна.

– Продовжимо рухатися в напрямку курортної інфраструктури, а також відновлення морської логістики промислових і сільськогосподарських підприємств, які працювали в регіоні. Такий симбіоз буде гарантувати розвиток міста, і це буде прикладом для того, щоб люди поверталися. 

Важливо відновити й порт. Наразі росіяни використовують його у своїх цілях, а тому складно прогнозувати, у якому стані він буде заповняє Євген Гнибіда.

–  Відновлення роботи нашого морського торговельного порту – це пріоритет. Сподіваємося, що виробничі потужності будуть більш-менш придатними до використання. І розраховуватимемо на зважену державну політику по розвитку морської інфраструктури. Яким чином буде розвиватись ця сфера, зараз важко прогнозувати. Це далека перспектива. Також інший напрямок – це робота промислових підприємств. В якому напрямку це буде розвиватись, це вже, напевно, залежатиме від тих умов, які будуть створюватись і державою.

Що адміністрація робить вже зараз 

Наше майбутнє – це не про далеку перспективу. Попри складність ситуації на тимчасово окупованих територіях, починати готуватися треба вже зараз. 

– У нас вже розроблена мапа безпечних місць. Вона просторова, має кілька шарів. Там є споруди, в яких будуть розміщуватися державні органи влади, можливо, заклади освіти, шпиталь і, звісно, 17 пунктів незламності. Це райони нашого міста та села, які вже входять до складу. У нас вже є обладнання для всіх цих пунктів. Ми готові їх хоч завтра розгорнути їх і почати працювати. Чекаємо тільки деокупацію.

Водночас з цим Вікторія Галіціна з командою продумує можливі варіанти розвитку подій і намагається вирішити ймовірні проблеми. Наприклад, з медициною. 

– Зараз ведемо перемовини щодо мобільного шпиталю для нашого міста. Він міг б  функціонувати всюди. Якщо не буде транспорту місцевого, ми можемо цей шпиталь, якимось чергуванням по районах нашого міста, направляти для надання більш-менш якісних медичних послуг нашим містянам.

Допомога військовим – шлях додому

– Для чого утворили військову адміністрацію? На мою думку, перш за все, щоб допомагати нашим військовим. Героям і героїням, які повертають нас додому. Перша програма, яка була прийнята нами, це програма підтримки військових. 

За словами начальниці Вікторії Галіціної, за минулий рік виділили майже 127 мільйонів гривень підтримки.

У поточному році – 245 мільйонів гривень, у співпраці з областю. Це більше, аніж 30% від бюджету громади. Разом з цим, адміністрація намагається допомогти з закупівлею необхідної для військових техніки, запчастин тощо.


Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “СОДА” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.