У Запоріжжі презентували програму зниження викидів: явка депутатів і позиція громади
В Запоріжжі, минулої пʼятниці, в міській раді відбулася презентація Програми поетапного зниження викидів в повітря. Документ презентували депутатам. Також захід відвідали мешканці міста, які проти прийняття програми в поточному вигляді. Як все відбувалося, що саме не так з програмою на думку громадськості, скільки депутатів виказали інтерес до програми і чи чекати зміни, читайте в нашому репортажі
Збір призначений на 11:50 біля міської ради. Людей зустрічають Тетяна Ярмохіна та Микола Ралик. Згодом зʼявляється Валерія Морозова та Ольга Гайдаш. Протягом десяти хвилин підтягуються і інші небайдужі до долі нашого міста запоріжці. Вітаються, роздають яскраві плакати, фотографуються, проводять невеличкий мітинг і рушають до будівлі.
На «рамі», через яку охоронці пускають далі першого поверху, починаються проблеми – пускають, але не всіх.
Перед презентацією, керуючись попереднім досвідом, громадськість написала звернення до Управління екологічної безпеки зі списком осіб, що бажають відвідати презентацію. Однак після розповсюдження запрошення в запорізьких медіа кількість бажаючих зросла і тому не всі потрапили в цей попередньо погоджений список.
Після недовгої дискусії активісти вирішують написати ще один список на місці, щоб встигнути погодити його перед початком презентації, яка запланована на 13:00.
Список написаний, а от з погодження починається друге коло проблем. Піднявшись до Регіни Харченко, активісти виявляють, що її немає. Помічниця відправляє їх до першого заступника, але його також немає на місці. Весь цей час Микола Ралик та Валерія Морозова намагаються вияснити, хто ж їм може підписати список.
Ланцюжок з Гліба Золотарьова, керівника Управління екологічної безпеки, заступника мера Андрія Пʼятницького і Євгена Коваленка, керівника Управління внутрішньої політики, таки обривається на останньому і він підписує список. Активісти можуть піднятися до сесійної зали, де вже декілька хвилин йде презентація.
В самій залі не густо. В президіумі Андрій Пʼятницький та Надія Севальнєва, голова постійної комісії з питань екології. В залі серед депутатів ми помітили Геннадія Васильчука, Євгена Мусійченка, Олега Корольова, Жана Бурова, Владислава Погорєлова, Дмитра Вєліканова та Романа Кірʼянова. Пізніше доєднався ще Сергій Ільченко.
Перед презентацією Ольга Гайдаш разом з Тетяною Ярмохіною розклали на місця депутатів доручення їхніх виборців, в яких вони просять депутатів не підтримувати проєкт програми. Всього вдалося зібрати близько тисячі підписів.
Найголовніші проблеми, які вбачають активісти в програмі – це:
- Відсутність заходів для зниження викидів фенолу та формальдегіду.
- Програма подовжує використання мартенівських печей, які мають бути закриті до 2027 року.
- Відсутність системи контролю за очікуваними результатами виконання програми.
- В програмі не передбачено автоматизованого контролю за джерелами викидів.
Розмістившись на останньому ряду громадськість, піднявши плакати, чекає на закінчення презентації. Цього чекають і депутати, періодично споглядаючи на роздані їм доручення та екрани монітору, звідки лунає доповідь Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва, розробника програми.
Доповідь закінчена, Андрій Пʼятницький запрошує депутатів задати питання, однак технічні негаразди з мікрофонами і трансляцією у Zoom уповільнюють процес. Після серії «Нас чутно? А так чутно? Ні? А так? Чутно» першим виступає Геннадій Васильчук.
Виявляється в програмі є помилка у відсотках співвідношення суші та водної поверхні Запоріжжя. Геннадій зауважує, що це дає підставу перевірити всю програму ще раз, бо якщо помилка є в таких даних, то можливо, що і далі по документу є якісь одруків, через які можуть виникнути проблеми. Також депутат виявляє сумнів щодо одного з джерел – магістерської роботи студента. На що представники інститут запевнили його, що всі джерела були відібрані якісно.
Другим до мікрофону виходить Олег Корольов. Його питання стосується досліджень щодо фенолу та формальдегіду. Він цікавиться чи проводив інститут додаткові дослідження, які не виявили перевищень викидів цих речовин. Представниці Марзєєва відповідають, що вони опрацювали колосальний масив даних і не виявили перевищень викидів.
В той же час підкреслили, чи не виникає питань у пана Олега, чому по постам Гідрометеорологічної служби ці речовини на одному рівні в Житомирі, Полтаві, Івано-Франківську, Чернівцях. На що депутат відповідає, що він не фахівець, тому запитує, щоб зрозуміти. Градус розмови трошки підвищується. Представниці інституту запевняють, що працювали 24 на 7, а програма має високий рівень, який не соромно показати і закордоном.

Однак депутат таки задає третє питання щодо системи контролю за очікуваними результатами програми, тобто за поетапним зниженням. Чим саме будуть вимірювати рівень якості атмосферного повітря, питає Корольов.
Представниці відповідають, що у презентації була карта з індикативними постами: скільки їх треба і де встановити.
Тут треба сказати, що індикативні пости – це не автоматизовані, які передають дані 24 на 7 в режимі реального часу, про які і кажуть активісти.
Далі до мікрофона виходить Ольга Гайдаш, яка звертає увагу на мартенівські печі, зо в технічному завданні до програми зазначено закриття всіх мартенів, але в програмі фігурує тільки одна.
Щодо мартенів чіткої відповіді не послідувало. В той же час представниця інституту пояснила, що при розробці програми вони йшли від впливу на людей, тобто скільки треба знизити на джерелах викидів там, де проживає населення, щоб було менше 1 ГДК (гранично допустима концентрація). Також вона зазначила, що під їм все одно, чиє це джерело, і що під час дослідження «повилазило» багато інших джерел, які теж мають вплив на довкілля.
Дискусія у підсумку завершилася нічим. Андрій Пʼятницький завершив зустріч і проєкт програми, скоріш за все, винесуть на найближчу сесію для затвердження депутатами.
Активна громадськість поки здаватися не планує. Можливо скоро можна буде чекати ще акцій та мітингів проти прийняття цього документу в тому вигляді, яким він є зараз.