Сила іпотерапії: як кінь Малиш із Запоріжжя зцілює людські душі

Взаємодія з кіньми може покращувати стан людей. Наприклад, кінь Малиш із села Лисогірка, Запорізької області, допомагає людям вже третій рік. Ми поспілкувалися з його власницею – Вікторією. Про їхню спільну історію та особливості методу іпотерапії, читайте далі у нашому матеріалі

Іпотерапія – це метод реабілітації і лікування, в основі якого лежить верхова їзда та взаємодія з кіньми. Ця терапія зміцнює опорно-руховий апарат, покращує психологічний стан, увагу та пам’ять, знімає втому, заземляє і заспокоює нервову систему.

– Кінь відображає стан людини. Тобто людина приходить в поганому стані, а він все відображає і заспокоює енергетику. Заспокоює нервову систему людини, гармонізує та заземляє, – пояснює ВІкторія, яка три роки проводить заняття з іпотерії. 

Любов до коней народилася в дитинстві

Вікторія закохалася в коней ще у дитинстві. Вона малювала їх. Навіть мріяла стати дресирувальницею, щоб працювати з ними в цирку. 

І от вже в дорослому віці вона вирішила нарешті повʼязати своє життя з цими благородними тваринами – вивчилася на психолога в реабілітаційному центрі іпотерапії Spirit у Києві. Закінчивши навчання у 2019 році, почала шукати коня, який би ідеально підходив для цієї справи. Крім психологів заняття також можуть проводити реабілітологи та медичні працівники.

Як знайшла Малиша

Якось Вікторія побачила оголошення, в якому продавали поні у Дніпропетровській області. Зв‘язалась з власницею, яка дізнавшись, для чого потрібна тварина, запропонувала придбати зовсім іншого коня. 

Так вона і отримала свого Малиша. Кінь для іпотерапії справді повинен бути особливим.

– Він має бути спокійним та не реагувати на жодні звуки. Повинен добре ставитися до дітей та дорослих. Поводитися спокійно під час занять.

Цей красень із білим янголом на лобі є саме таким. У нього спокійний характер, хоч інколи він любить побігати та повеселитися. 

Коні – травоїдні тварини. Переважно вони харчуються сіном, інколи зерном. Однак їх балують і ласощами – морквою, яку Малиш просто обожнює, яблуками або гарбузами. Перерва між прийомами їжі має бути не більше чотирьох годин.

Зараз кінь живе у приватній конюшні Amines Stable в селі Лисогірка неподалік від Запоріжжя. Тут у нього є своя домівка і усі потрібні умови. А ще тут є критий манеж, де можна займатися у будь-який час та погоду.

Як проходять заняття

У першу чергу Вікторія працює з дітьми з розладом аутичного спектра, ДЦП та затримкою мовленевого розвитку. Також займається з людьми, що отримали психологічні травми під час війни.

– Я працювала рік з військовими, які були у гарячих точках. З ними займався військовий психолог, який і відправив їх до мене на реабілітацію за допомогою іпотерапії.

Також жінка займається з цивільними будь-якого віку, що отримали страхи та психологічні травми під час повномасштабного вторгнення. 

Самі заняття відбуваються за попереднім записом. Взагалі, вони мають проводитися двічі на тиждень, проте часто проводяться лише один раз через зайнятість клієнтів. 

За стандартами іпотерапії, має бути мінімум десять занять. Потім невеличка перерва у один чи два тижні. І можна продовжувати займатися далі, якщо є таке бажання. Якщо в пацієнта є серйозні проблеми зі здоров’ям, заняття мають тривати безперервно до досягнення позитивного результату. 

Як правило, одне заняття триває 35 хвилин. Цього року Вікторія продовжила їхню тривалість на п’ять хвилин задля досягнення кращої ефективності, як бонус для своїх пацієнтів.

Кожне заняття складається з обов’язкових елементів: чистка коня перед початком, погладжування, одягання на нього амуніції, верхова їзда, подяка коню, пригощання улюбленими ласощами та знімання амуніції. 

– Після п’ятого заняття помітні істотні зміни.Клієнт проходить бар’ єр страху, більш впевнено сидить на коні, гармонізується його загальний стан, заспокоюється нервова система, налагоджується серцевий ритм, покращується сон, іде послідовність та звикання до занять. У дітей покращується навчання в школі та соціалізація, розвивається моторика і інтелектуальні здібності. 

Проте загалом усе залежить від пацієнта. Хтось потребує більше занять, а хтось після пройденого курсу лікування просто продовжує займатися далі задля власного задоволення.

Враження від іпотерапії в усіх чудові. Хтось після занять дуже збуджений емоційно, а хтось, навпаки, дуже заспокоюється та розслабляється. Маленькі пацієнти ВІкторії після занять розслабляються настільки, що вдома одразу засинають на кілька годин.

Зараз жінка працює з трьома пацієнтами. Деяких людей лякає близькість села до Біленького, яке обстрілюють майже щодня. Тому вони бояться туди їздити. Проте там тихо, а поруч є гарний ліс.

На початку Вікторію дуже підтримували родичі, а зараз великою підтримкою є однодумці, яких вона знайшла на професійних курсах та у спілках іпотерапевтів. 

Жінка прагне розвитку і робить для цього усе можливе. Наприклад, вона вже подалася на кілька грантових програм, щоб відкрити власний центр іпотерапії. 

Щоб здійснити мрію, необхідно діяти. Історія Вікторії це підтверджує. Отримавши потрібну освіту та придбавши коня, вона почала проводити заняття з іпотерапії та допомагати іншим людям. Її кінь Малиш покращує ментальний і фізичний стан людей, а час проведений з ним ще й дарує їм приємні емоції. Записатися до них на заняття можна на сторінці.

Матеріал створено у межах участі в конкурсі «Співпростір», за підтримки ГО «Ю-Хартс Україна» та Kormotech