Smile Ceramic: як запоріжанка започаткувала власну крамницю кераміки

З початком повномасштабного вторгнення багато українців були змушені покинути свої домівки в пошуках безпеки. Попри всі виклики, в Запоріжжі продовжують працювати і розвиватися місцеві підприємці, створюючи унікальні продукти та підтримуючи економіку міста. Одним з таких прикладів є крамниця кераміки Smile Ceramic, засновницею якої є запоріжанка Наталія Бойко.

SODA розпитала у власниці про те, як вона відкрила свою крамничку, що заспокоює та що надихає її не опускати руки й продовжувати працювати

Наталя має економічну та юридичну освіти. Але з дитинства любила творчу роботу своїми руками, і кераміка стала справою, яка приносить їй справжнє задоволення. 

Вже понад 10 років вона займається цим мистецтвом, створюючи вироби, що вирізняються унікальним стилем і ретельною увагою до деталей. У кожному виробі вона прагне передати тепло, красу та частинку своєї душі.

На початку створення крамниці не було метою

Вироби з кераміки – це вироби, що одержуються внаслідок спікання глин і їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. 

– Це хобі почалося зі студії кераміки «Шалене коло». Я навчалася там два роки, а згодом вирішила створювати щось своє та купила піч для кераміки, — згадує майстриня.

Керамістка розповідає, що спочатку не ставила за мету створити крамницю. Вона просто займалася тим, що їй подобалося, і отримувала від цього задоволення. Під час навчання знайшла коло однодумців, із якими ділилася творчими ідеями та натхненням.

– Під час навчання кераміці у нас склалася чудова компанія. Було весело проводити час у колі друзів, об’єднаних спільними інтересами. Ми навіть організовували вечірки та влаштовували затишні вечори разом. Мені це дуже подобалося, – ділиться жінка.

Згодом Наталія почала виготовляти вироби на замовлення, і клієнтів ставало дедалі більше завдяки позитивним відгукам. Пізніше почала співпрацювати з кав’ярнями, створюючи для них унікальний посуд ручної роботи.

– Я співпрацювала з маленькими кав’ярнями, для яких виготовляла посуд. Оскільки моя кераміка ручної роботи глазурується без технічної підтримки, її не можна використовувати в посудомийних машинах. Це більш тендітний посуд, тому для великих закладів він не підходить.

Любов до створення виробів власними руками стало джерелом спокою та натхнення

За словами майстрині, під час війни дуже складно знайти те, що дійсно здатне заспокоїти та відволікти від страшних реалій. Багато роботи вона виконує майже автоматично, але саме любов до створення речей власними руками залишається для неї джерелом спокою та натхнення.

– Кераміка – це про любов. Взагалі, будь-яке хобі чи ручна робота – це завжди про любов, про відданість справі. Є люди, які обожнюють таку кропітку працю, щось створювати власними руками. Але це залежить від характеру, бо робота з глиною псує і сушить руки. Для мене це не проблема, адже мене це заспокоює, – каже Наталія.

Перевагу Наталія віддає ліпці руками

У своїй роботі майстриня використовує ручну ліпку та розпис. Вибір розпису часто припадає на флористичні мотиви. Вона надає перевагу виготовленню виробів неідеальної форми, бо вони унікальні. 

– Першим моїм виробом була тарілка з пласта, потім я виготовила горнятко з шара. Найскладніші вироби для мене – це вази, оскільки вони повинні поєднувати кілька важливих аспектів: красиву та естетичну форму, а також здатність утримувати воду, – ділиться жінка.

Загалом час, необхідний для виконання роботи, залежить від складності виробу. 

– Я не використовую гіпсові форми, ліплю все руками різними методами. Я беру комочок глини, відбиваю його і ліплю виріб. Потім він повільно сушиться, в залежності від температури повітря – до 10 днів. Якщо літо, процес йде швидше, але загалом глину потрібно сушити повільно, накриваючи плівкою, щоб волога рівномірно виходила.

Потім йде перший обпал на температурі 850°C в печі, який триває близько 8 годин. Після цього наноситься глазур, і можна додавати декоративні елементи, малювати або писати на виробі. Майстриня зізнається, що сам процес глазурування не є таким творчим, бо він брудний. Другий обпал триває при температурі 1000–1080°C, і займає близько 6-7 годин. 

– Загалом, на виготовлення одного виробу, наприклад горнятка, йде близько півтори години на ліпку, потім сушіння, глазурування, яке займає близько години. Якщо на виробі є малюнок, процес може зайняти ще більше часу, – розповідає Наталія.

Проблема з постачанням, дефекти та конкуренція стали викликом для майстрині

Наразі майстриня приймає не велику кількість замовлень, а більшу частину роботи виготовляє за покликом натхненням. Це також повʼязано і з проблемами з постачанням матеріалів.

– Зараз виникли великі проблеми з глиною, адже багато українських родовищ, зокрема в Слов’янську та на Донеччині, стали недоступними. Наразі більшість глини є імпортною, але вона значно дорожча, і доставка теж коштує дуже дорого. Іноді це схоже на «брильянтову» доставку, – жартує майстриня.

Крім цього, вона розповідає, що бувають ситуації, коли в глині є дефекти. 

– Наприклад, можна зробити вазу, все виглядає добре, а під час першого випалу вона тріскається чи шматки відпадають. Через це я виготовляю менше виробів, щоб уникати зайвих ризиків, – пояснює Наталія. 

Ще одним викликом не тільки для жінки, але й для інших майстрів, є конкуренція. Китайські вироби набувають великої популярності та коштують дешевше за крафтові вироби. Це негативно впливає на ринок ручної роботи, адже багато людей обирають дешевші варіанти, не завжди враховуючи якість та унікальність продукції.

Попри труднощі, вона знаходить сили працювати та робити все з любов’ю

Не опускати руки жінку надихають люди. Майстриню тішить, коли її вироби починають подобатися іншим – це мотивує працювати далі. Вона любить спілкуватися з людьми і знаходить натхнення в красі. 

– Зараз більше часу займаюсь квітами, кераміка стала для мене чимось, що я роблю в основному для святкових подій. Влітку працюю більше, а в інші часи створюю вироби, пов’язані з квітковою діяльністю, наприклад, декор, свічники, тарілки, вази, – розповідає Наталя.

Попри труднощі, вона знаходить сили працювати та робити все з любов’ю. 

В планах майстрині проводити майстер-класи та уроки

Майстриня розповідає, що незабаром планує проводити майстер-класи та уроки з ліплення кераміки, але це відбудеться навесні, оскільки для проведення таких занять необхідно мати спеціальне місце. Це займає багато часу, потребує вологи та температурних умов.

– Я дуже хотіла б проводити майстер-класи, бо в мене є місце для цього – моя скляна теплиця, але це більше з весни. Без тепла це неприємно, і люди не будуть отримувати задоволення, коли холодно. Я б запропонувала кілька майстер-класів за теплий сезон, щоб люди могли знайти заспокоєння і провести час у гарному середовищі.

Також майстриня розглядає можливість проводити уроки для дітей-переселенців та дітей військових.

Більше виробів від Наталії можна побачити в її Інстаграмі за посиланням.