Простір, де можна приготувати їжу і відчути підтримку: громадська кухня для переселенців
14 травня у Запоріжжі відкрилась особлива громадська кухня – проєкт міжнародної організації World Central Kitchen (WCK) та Благодійного фонду «Артак», який допомагає людям, змушеним покинути свої домівки через війну. Вона працює на базі шелтеру фонду, де зараз живуть ті, хто нещодавно евакуювався з прифронтових районів.
Ми побували на заході й відчули цю теплу, домашню атмосферу – насичений запах борщу та свіжих пампушок лине з кухні одразу, як тільки відкриваєш двері
Раніше тут просто не було умов, щоб самому приготувати їжу. Тож WCK щодня привозила гарячі обіди. Тепер усе інакше – кухня обладнана сучасною технікою, а люди можуть готувати самі, у безпечному просторі.
Це вже третій такий проєкт в Україні – першу кухню відкрили у Львові в 2024-му, а дві інші зʼявилися навесні цього року в Кривому Розі.
Під час відкриття кухні мешканці разом приготували класичний український борщ і пампушки – справжній домашній смак у новому просторі.
Від кейтерингу – до власної кухні
– Раніше ми отримували готову їжу від інших організацій. Але проєкт закінчився, і нам довелося якось виживати. А наші люди – це не просто гості на один день. Багато з них не можуть самі приготувати їжу, бо у них немає ні можливості, ні грошей, щоб купити продукти, — каже Наталія Ардальянова з фонду «Артак».
Вона додає, що тепер, коли вони мають власну кухню, то можуть готувати їжу саме таку, яка потрібна їхнім людям – з урахуванням їхнього здоров’я, віку і особливих потреб. Це великий крок уперед для організації.
– Ми знайомі з WCK ще з початку повномасштабної війни. Вони приносили нам готову їжу і допомагали організувати меню за нормами збалансованого харчування. Зараз співпрацюємо щодня – і на базі шелтеру, і в інших місцях Запоріжжя, де потрібна екстрена допомога, – розповідає Наталія.
Даніїл Пічікін, координатор з логістики, розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення в Запоріжжі був розгорнутий пункт прийому для врятованих з окупованих територій, де людям надавали гаряче харчування та допомогу.
– Ми координували логістику, допомагали направляти людей до безпечних місць: церков, шахтарських спільнот, та забезпечували особливий підхід для сімей з дітьми і маломобільних, – каже Даніїл.
Зараз у шелтері фонду живуть люди дуже різного віку та стану здоров’я. Багато хто пережив сильні травми і втратив документи. Окрім харчування та помешкання, тут надають і психологічну підтримку, допомагають з документами і супроводжують на шляху до постійного житла.
– Ми будемо працювати далі з WCK, розвивати цей проєкт, щоб допомагати як найбільшій кількості людей. Тут не просто кухня – це центр підтримки і місце, де люди знаходять надію, – каже Наталія.
Громадська кухня у Запоріжжі – це не просто про їжу. Це про людяність, про тепло і турботу у важкі часи. Коли все руйнується, вона дає шанс почати з чистого аркуша.
Авторка матеріалу – Олеся ГЕРАСІНА