Гармонія в процесі: історія запорізької майстерні кераміки Pleiades Artisan

У Запоріжжі, у будівлі, що колись була хлібозаводом, є майстерня, де запоріжанка Дар’я перетворила своє хобі на справу всього життя. Те, що починалося як захоплення керамікою під час навчання, стало для неї не лише професією, а й шляхом самовираження та творчості. Ми поспілкувалися з Дарʼєю та знайомимо вас з її історією далі

Відкриття ремесла та шлях до майстерні

Пані Дар’я – місцева дівчина з Запоріжжя. Навчаючись у Запорізькій політехніці на графічному дизайні, вона знайшла для себе хобі, котре стало основним в її житті – вироби з кераміки. Дівчина має свою майстерню Pleiades Artisan, де робить витвори мистецтва та проводить майстер-класи.

Будівля з майстернею раніше була хлібозаводом, а у 2022 році пережила прильот ракети. Вже тоді майстерня була відкрита. 

– Після прильоту тут, звісно, був бардак, а ми не працювали десь три місяці, більше з моральних принципів, було важко приходити сюди. Люди приносили на подвір’я квіти та іграшки. Прилетіло в будівлю поруч, котра була складом посилок до прильоту. Постраждали автівки та склад посилок, що був у будівлі— розповідає Дар’я.

Навчання на графічному дизайні підштовхнуло Дар’ю на початок шляху в кераміці. За період навчання було багато різних предметів, і дівчина особливо виділяє ті, де потрібно було працювати з об’ємними формами. 

– Саме з університету пішла любов до цієї справи. Що ми там не робили, і скульптури, і з площини переносили все на об’єм. Я ще вдома щось робила, ліпила, малювала. Так і до магістратури час підійшов. На той час тут була майстерня, куди мені й запропонували піти працювати. Десь три роки я працювала майстром в керамічній майстерні. Дівчина розповідає, що просто робила там майстер-класи. Для тих, хто відкрив цю майстерню — це був чисто бізнес, а їй від цього було не дуже комфортно.

Вона почувала себе як знаряддя праці, той розвиток, що був їй потрібен — його не було. Звісно, з’явилось вигорання, і вже тоді Дар`я з подругою вирішили, що з цим треба щось робити. Дівчатам прийшла ідея — відкрити свій кабінет, свою майстерню, для того, щоб почати розвиватися не як бізнес, а більше як художники, щоб був свій простір.

Виклики і радощі власної справи

Звільнившись від начальства і почавши працювати самостійно, Дар’я відчула важкість цього кроку, але й радість від свободи. Вона зрозуміла, що бути незалежною означає не лише контролювати свій час, але й знаходити способи подолати нові виклики. Власний бізнес потребує постійної адаптації і готовності до всього, що виникає в процесі. Однією з таких проблем стала ситуація зі світлом.

– Наразі основна проблема мати таке хобі – це, мабуть, світло. Для запікання посуду або просто фігур потрібно багато часу, і сенсу щось запікати годинку, поки є світло,  немає. Тобто робота майстерні встає, бо пічці треба 9 годин.

Про роботи та цінність ручної праці

Рано чи пізно більшість майстрів несуть свої роботи на виставки. Дар’я свої роботи не возить на такі події, бо не завжди є можливість поїхати в інше місто. Прикро, але в Запоріжжі таких подій не так багато. 

–Для всіх двері нашої майстерні завжди відкриті. Завжди можна прийти, подивитись та щось придбати. Буває, коли по сусідству проходять різні заходи, тоді до нас також заходять та дивляться. Зазвичай ті, хто хоче прийти, в них є ціль – щось придбати. Приходять також і на майстер-класи, а дізнаються через «сарафанне радіо».

Ціноутворення для кожного майстра індивідуальне. 

– Кожен проходить цей етап — заниження ціни, щоб продати роботу. Просто сидиш та думаєш: чи потрібно воно комусь, чи ні. Звісно, є ті, кому ці роботи подобаються, є ті, хто їх купить. Я виставляю ціну, сходячи з того, наскільки процес створення роботи був важкий. Наприклад, на 1 чашку потрібно до 1 кг глини, потім її треба випалити 2 рази та розмалювати. На таку чашку йде до 6-7 годин роботи. У будь-якого майстра-кераміка, звісно, не буде коштувати 100 грн — ціна буде вищою. Знайдуться ті, для кого це дорого, але є люди, котрим ціна підходить.

Філософія творчості та фільтрація думок

Дар’я підкреслює, що для неї важливо створювати тільке те, що подарує тепло без зайвих слів. Вона не прагне вкладати глибокий сенс у кожен виріб, вважаючи, що справжня емоція проявляється через процес створення

– В мене підхід такий: всі думки, внутрішній стан — проходять фільтрацію від всього зайвого. Я намагаюсь робити те, що може принести тепло людині без зайвих проблем, яких у нас і так вистачає. Для мене кераміка — це і втілення турботи та тепла, але без сенсу. Мені вкладання сенсу всюди не подобається. Я не фанат пустого пошуку сенсу там, де його немає. Бо ти внутрішнім станом покажеш більше, розкажеш свою історію, і людина це відчує — без зайвих слів.

Як війна зачепила кераміку

Відсутність світла, постійні обстріли — це півбіди. Основна поставка глини була зі славного міста Слов’янськ. За словами Дар’ї, певні труднощі з цим були, але наразі все добре.

Спільнота і індивідуальний підхід

За весь час роботи майстерні до Дар’ї приходили різні люди. Особливо запам’ятався майстер-клас для волонтерів з Червоного Хреста. 

– Всі свої роботи я люблю, і важко назвати, яка з них моя фаворитка. Є майстерні, де приймають більш машинні замовлення. Я віддаю перевагу саме індивідуальному підходу. Щоб фігурка або посуд йшли саме з серця та душі. Бувають випадки, коли я вже зробила щось, приходять покупці, я розповідаю історію фігурки, і вони в захваті, кажуть: «Це саме те, що я шукав» або «Вау, я про це довго мріяв». Всі роботи для мене особливі, і дивлячись на мій шлях, я бачу, як я росту, бачу, що досвіду стає більше.

Творчість Дар’ї – це не лише про кераміку, це про здатність знаходити красу навіть у найскладніших обставинах. Її майстерня стала місцем, де можна відчути теплоту людської душі, втілену в кожному виробі. Кожен виріб – це не просто частина її творчої душі, а й прояв її стійкості та бажання створювати, незважаючи на виклики, що з’являються на шляху.

Майстерня Дар’ї – це місце, де знаходиться гармонія між творчістю та трудом. Тут, в атмосфері спокою і натхнення, вона не просто створює, а й дарує людям те, що важливо в наш час – тепло, увагу та чуттєвість. Кераміка для неї – це спосіб передавати частинку душі, створювати зв’язок між митцем та глядачем без зайвих слів, лише через форму, текстуру та кольори.

Її роботи – це не просто об’єкти, це історії, що народжуються в тиші майстерні. Вони знаходять своїх поціновувачів, тих, хто здатен оцінити красу ручної праці та відчути у кожному виробі тепло, вкладене в нього. Дар’я вірить, що мистецтво може бути тим, що допомагає знайти баланс у хаосі повсякденного життя, і це є її головним покликанням.

Авторка матеріалу – Олександра НЕМОВА