Як у Запоріжжі висаджують майбутнє: що таке «Хортицький город» і чому це важливо

За ініціативою громадської організації «Екосенс» у Запоріжжі стартував унікальний екологічний проєкт – «Хортицький город». Цей зелений простір поєднує озеленення, кліматичну адаптацію та терапію природою. Першу локацію створили на території дитсадка «Кобзарик», і це лише початок масштабної ініціативи. Як саме облаштовували зелений простір і які перспективи він має – з’ясовувала SODA

Коли кажуть «город», зазвичай уявляється щось буденне: лопата, сапа і рядки буряків. Але «Хортицький город» – інша історія. Лопата та сапа тут теж є, але замість рядів картоплі, огірків та помідорів – зовсім інші рослини.

У дворі дошкільного закладу №194 «Кобзарик» маленька ділянка землі стає ареною великої справи. Тут висаджують не просто рослини, а створюють перший у Запоріжжі (і в Україні) «Хортицький город», де ростимуть місцеві степові кліматостійкі рослини. Цей воркшоп – лише старт ініціативи, яка об’єднує екологію, освіту та ментальне здоров’я.

Раніше ми писали про проблеми озеленення міст та способи їх вирішення, тепер настав час перейти до практики.

– «Хортицький город» означає не те, що це огород, де помідори та огірки. Це означає, що тут ростуть місцеві лікарські рослини, які мають функції ароматерапевтичні і просто функції естетичні, – зазначає голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова.

Не просто посадити – створити простір

Провідним експертом у створенні «Хортицького городу» став пермакультурний і ландшафтний дизайнер, засновник наукового товариства «Богара» та знавець зі сталого господарювання в посушливих умовах Володимир Марчук. Саме він розробив посадкову композицію для ділянки та поділився насінням і саджанцями зі своєї колекції. 

Він пояснив, що основна мета – зменшити витрату ресурсів при догляді за зеленими ділянками. Це пов’язано з проблемами з кліматом: на південь України ще більше насувається посуха, що ускладнює виживання рослин та догляд за ними. 

– Ми маємо слідувати зеленому курсу і проектувати природовідповідні рішення. Робити все для того щоб наші сади були малодоглядові, не вимагали постійного втручання, але залишалися зеленими та привабливими, – зазначає Володимир Марчук.

Для посадки обрали лікарські рослини місцевої та адаптивної флори, пристосовані до кліматичних умов південно-українського посушливого степу. Всі рослини на ділянці не потребують постійного рясного поливу. Як зазначає Володимир, більш-менш ретельний догляд потребується лише перший рік. Надалі поливати майже не потрібно — достатньо періодичного покосу.

Для практичний вправ обрали кутову ділянку біля входу до садочка. Це дозволить зберегти зелену зону навіть у разі змін у ландшафтному дизайні.

Облаштування ділянки та висадка рослин

Посадкова схема, розроблена Володимиром Марчуком, передбачає висадку за принципом висоти: високі рослини — ззаду, середньорослі — у центрі, низькі — ближче до краю. Це забезпечує рівномірне освітлення та естетичний вигляд.

– Ми завчасно приходили на ділянку, розглядали, щоб врахувати найголовнішу умову для висадки рослин – інсоляція: з якого боку сходить і заходить сонце, щоб усі рослини отримували достатньо світла.

Склад «Хортицького городу»:

Передній план – низькорослі види:

• шавлія лікарська
• меліса лікарська
• кермечник злаколистий
• журавець великокореневищний

Середній план – середньої висоти:

• родовик лікарський
• парило звичайне
• шоломниця висока
• гвоздики картузійські

Задній план – високорослі:

• котяча м’ята справжня
• пижмо щиткове
• вітекс китайський
• оман звичайний

– У радянських підручниках радили копати великі ями й додавати багато добрив. Але у пермакультурі інші принципи, – зазначає Володимир.

Він пояснює, що ямка має відповідати кореневій системі саджанця. Після того, як корінь отримав ямку по розміру, землю слід ретельно загрібти, щоб не залишилось порожнин.

Додаткові поради для садівництва

Хоча для створення «Хортицького городу» Володимир використовував саджанці з власної колекції, він також надав кілька порад тим, хто вирощуватиме свій сад з насіння. 

Технологія прямого посіву. Все, що треба: підготувати ґрунт, засіяти і перший місяць-півтора рясно поливати, доки насіння не зійде і не вкоріниться. Догляд у наступні роки зводиться лише до скошування – двічі на рік. Перше – після масового цвітіння (приблизно в липні), друге – наприкінці осені або навесні. Обирати час слід, зважаючи на естетичні уподобання: залишати сухостій на зиму чи ні.

Секрет рівномірного висіву. Для рівномірного висівання насіння Володимир радить змішати його з вологим піском у співвідношенні 1:20. Наприклад, на 10 квадратних метрів потрібно всього 20 грамів насіння і приблизно 400 грамів піску.

Якщо мова йде про великі обсяги (кілька кілограм) насіння, то найкращий інструмент для перемішування – це будівельний міксер. Якщо нам потрібні маленькі партії, то вистачить і ложки та 5-10 хвилин ваших старань, аби рівномірно перемішати пісок з насінням.

– Чому ми використовуємо саме пісок? Коли сієш, то на певному грунті, на нашому чорноземі, дуже добре видно, де ви хорошо посіяли, рівномірно, а де не вистачає – там видно прогалини між піском. Значить – треба трошки досіяти, – пояснює Володимир.

Володимир радить сіяти насіння неширокими полосками: від 70 сантиметрів до метра – не більше, а довжина може бути будь-якою. Головне – ширина, бо коли вона невелика, то зручно обробляти рослини з обох боків.

Повернення до природи — як терапія

«Хортицький город» – це авторська ідея Громадської організації Екосенс. Унікальність таких городів, що вони складаються з рослин, що не потребують ретельного догляду та одночасно є корисними в побуті. Як зазначає експертка з природоорієнтованих рішень ГО «Екосенс» Олександра Савченко, багато з цих рослин можна використовувати в побуті для чаю або приправи. Також такі городи як і будь-яка рослина, мають гарденотерапевтічний ефект.

– Ми хочемо, щоб в багатьох освітніх закладах, ОСББ, просто у подвір’ях росли рослини степової України, ті, які несуть користь як природі так і людям. «Екосенс» хоче впроваджувати принципи гарденотерапії в Запоріжжі для того, щоб лікувати душі та тіла запоріжців від малечку до велику. Будь-хто може створювати такі локації для того, щоб просто спілкуватися з природою та відпочивати, – зазначає Олександра

«Дикі» квіти, що змінюють місто

Також організатори переконані: важливо змінювати ставлення до так званих бур’янів. Олександра розробила плакат «Дикі та корисні». 

– Тут підбірка рослин, які для багатьох людей здаються бур’янами, але насправді це не бур’яни. Як сказано тут: «бур’яни – це дикі квіти, які ще не знайшли свого саду».

Таким чином деякі з «бур’янів» можна використовувати в своїх садочках. Вони приваблюють запилювачів та інших комах, гарно виглядають, не потребують догляду та мають лікарські властивості.

Перспективи «Хортицьких городів» 

Громадська організація «Екосенс» висадила перший, але не останній, в Запоріжжі «Хортицький город». Планується створення цілої мережі екологічних садочків за підтримки Департаменту освіти Запоріжжя 

– Ще з осені педагоги більше ніж 100 освітніх закладів Запоріжжя навчаються на курсі «Кліматична освіта для зеленого відновлення». Ми розповіли і показали, як краще доглядати за нашим довкіллям і вже цією весною почали впроваджувати ці можливості, – ділиться Тетяна Жавжарова.

Долучитися до ініціативи та передати естафету

«Екосенс» підготувала комплекти зі 130 видів насіння, з якого можна створити власний «Хортицький город». Це насіння могли взяти представники шкіл, дитячих садочків або ОСББ, аби створити власні зелені ділянки.

– Це не просто подарунок – це заявка на співпрацю, – зауважує пані Тетяна. 

Відгуки та враження: чи працює «город» та гарденотерапія  

До створення першого в Запоріжжі «Хортицького городу» долучилося чимало людей. 

– Дуже гарний захід, мені сподобався. Атмосфера наче ділова, але разом з тим дуже комфортна. Я в приватному секторі мешкаю, в мене там свій город, тому я почуваюся тут по-домашньому. Було приємно та дуже пізнавально, – ділиться враженнями вихователька пані Наталя.

Наступною свій коментар дає пані Варвара, яка сьогодні тут як моральна підтримка працівникам:

– Це цікаво і я рада, що Запоріжжя починає озеленення. Я б навіть хотіла собі таку діляночку посадити. Було б круто, якби таких місць було більше: не просто садочки або школи, а якісь парки.

Серед присутніх не лише викладачі «Кобзарика» та їхні знайомі, а також ті, хто зацікавився екоактивізмом самостійно. Так ми знайомимося з пані Уляною – небайдужою та активною містянкою.

– Наразі я тільки намагаюсь у цей двіж активістів увійти зараз і шукаю куди мені прилаштуватися, тому сьогодні я ще як глядач. Було дуже корисно насправді. Звісно, це дуже класно для нашого міста. Я тільки радію з того, як такі ідеї та ініціативи втілюються в життя. 

«Хортицький город» – це більше, ніж просто зелена зона. Це приклад того, як через природу можна виховувати уважність, відповідальність та любов до світу. У місті, де асфальт часто переважає над травою, такі ініціативи – справжнє натхнення. І, можливо, саме з таких маленьких грядок виросте велике екологічне майбутнє.

Авторка матеріалу – Дарʼя ЛИТОВЧЕНКО