Від велосипедів до відновлення громад: як Спільно HUB змінює Запоріжжя на краще

Запорізька громадська організація Спільно HUB відома своєю діяльністю з розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедів як екологічного і зручного виду транспорту. Однак після початку повномасштабного вторгнення їй довелося розширити свої горизонти. Зараз Спільно HUB – це суттєва допомога громадам у створенні програм відновлення та посиленні громад вцілому. 

Як змінилася робота організації, які виклики стоять перед нею та що вона робить для майбутнього розвитку регіону – у нашому матеріалі

Громадська організація Спільно HUB працює в Запоріжжі з 2016 року. Тоді головним напрямком було просування велосипедної інфраструктури, популяризація цього виду транспорту для міста. З часом організація розширилась і зараз займається розвитком локальної демократії, сталої мобільності та безпеки дорожнього руху. 

Після початку повномасштабного вторгнення організація зосередила свою діяльність на підтримці критичної інфраструктури та відновленні громад у Запорізькій області.

Ми поспілкувалися з координатором напрямку сталої мобільності Павлом Воскобойніковим, який зараз перебуває в лавах ЗСУ, про діяльність та історію Спільно HUB, далі в матеріалі.

Хто, крім нас

Павло прийшов в організацію у 2018 році. Тоді він долучився до проєкту Bicycle Ambassador.

– Проводили велодні, велопаради для дівчат. Я велосипедист у велосипедній спільноті з дитинства. І через це я і прийшов сюди. Так я познайомився, а далі вже потрохи інтегрувався. 

Допомогаючи з проєктами на волонтерських засадах Павло повноцінно долучився до діяльності в 2021 році, замінивши натхненника проєкту Ігоря Сук, який несподівано пішов з життя.

– У нас був проєкт по веломаршруту з Маріуполя до озера Сиваш. Він мав з’єднати дві окуповані території – Донбас та Крим. І цей маршрут проходив по берегу Азовського моря до лінії розмежування, на той час, з тимчасово окупованою територією. Тоді вже на фінальну подію – це був BikeCamp у Генічеську, Ігор вже не зміг приїхати. Команда проєкту знімала фільм, промоційний ролик про маршрут. І вже мені довелось замінити його та фіналізувати це. 

Павло розповідає, що однією з засновниць організації є Ганна Дворна, проте зараз вона відійшла від справ. Але в Спільно HUB всі посади дуже умовні, бо по суті це спільнота людей, які хочуть творити зміни, займатися тим, що їм болить і цікавить. 

– Хто, крім нас? Подивились, що ніхто не береться. То треба братись. Тому ми беремо ініціативу у свої руки, пишемо проєкт, подаємося, впроваджуємо. Паралельно ніхто не відміняє адвокаційну якусь роботу, яка не проєктна, вона не оплачується, просто займаєшся цим. 

Велоінфраструктура та адвокація

Найголовнішим напрямом, яким займався Спільно HUB до повномасштабного вторгнення росії в Україну було впровадження програми розвитку велоінфраструктури в Запоріжжі. Організація вела потужну адвокаційну кампанію в цьому напрямку і досягла певного позитивного результату. 

– Ми, як організація, не розглядаємо велосипед як засіб дозвілля. Для нас це транспортний засіб, який дозволяє пересуватись, куди тобі треба. Швидко, екологічно та зручно. І воно так працює у багатьох європейських містах. Усі розвинуті міста світу, так чи інакше, розвивають цю тему, бо це логічно. 

Логічно, бо не можна всім купити автомобіль. Павло наводить в приклад багатоповерхівку, в якій, припустимо, 140 квартир. Якщо припаркувати навколо цієї будівлі 140 автівок, то це вийде за площею футбольне поле. І якщо кожна будівля в місті (адміністративні, торгівельні місця) матимуть таку парковку, то міста не буде.Наші міста перетворяться на паркувальні майданчики. 

– Місто так не працює. Місто – це компактне проживання людей. І для того, щоб таке було, автомобіль не може бути основним засобом пересування.

Павло розповідає, що існує “піраміда мобільності”, вершиною якої є пішохід. Далі йде велосипед або легкий персональний транспорт, типу самокатів, маленького електротранспорту, моноколесо. На третьому місці громадський транспорт, після нього комерція – таксі та інше. І тільки на пʼятому місці стоїть приватний автомобіль. 

– І це те, чого органи місцевого самоврядування наших міст досі не можуть зрозуміти. Треба не будувати розв’язки великі, а зробити безпечну та доступну пішохідно-велосипедну інфраструктуру. Бо якщо це зручно, безпечно і займатиме 10-15 хвилин, люди будуть обирати пройтись пішки, особливо у нормальну погоду. Це зручніше, ніж йти зараз заводити машину. 

Тому організація і почала адвокаційну кампанію. Почали не з маленького «побудуйте нам велодоріжку», а відразу показали, що така організація існує, через велоподії, і через інші проєкти. Наприклад, Спільно HUB рахував велосипедистів, щоб мати статистику. Це дозволило відслідковувати збільшення кількості велосипедистів на дорогах і показали це людям. 

– Ми допомогли місту розробити концепцію розвитку велоінфраструктури. Запоріжжя прийняло цей документ. Допомогли з програмою розвитку велоінфраструктури. Це вже документ, який каже, що у цьому році ми робимо те і те. 

На 2022 рік вже мало відбутись будівництво першої велодоріжки на Прибережній магістралі. Перший сегмент мав йти від Дубового Гаю до Сіті мол. Однак цього не сталося через повномасштабне вторгнення. 

– Якось так історично склалося, що в нашому місті велоінфраструктура ніколи не була в пріорітеті. Адже серед влади побутує думка, що велосипед це про дозвілля та спорт, а не про транспорт. Зараз питання велоінфраструктури не стоїть навіть близько. Однією з причин називається безпекова ситуація, хоча ідея мікромобільності не може втрачати своєї актуальності навіть під час повномасштабного вторгнення. Згадайте, я весною 22-ого року велосипед для багатьох став єдиним доступним засобом пересування містом, адже громадського транспорту не було, а потреба в пересування не зникла. 

Велопатруль

Ще одним цікавим і корисним проєктом Спільно HUB разом з Патрульною поліцією було створення велопатрулів в Мелітополі та Бердянську, який реалізували в 2020 році. Проєкт включав в себе все – від закупівлі спорядження та велосипедів до навчання навичкам реагування. Патрулі мали працювати на вулицях міста з 1 квітня по 30 жовтня та реагувати на правопорушення.

На таке нововведення люди реагували схвально та казали, що треба вводити більше подібних патрулів. 

Повномасштабна війна і зміна діяльності

З повномасштабним вторгненням організації довелося змінити свій напрямок діяльності. Перед Спільно HUB постали нові виклики.

– Як ми прийняли на своїй стратегічній сесії – це безпека у всіх її проявах. Безпека дорожнього руху, куди велоінфраструктура завжди відносилась. Потім ми це поняття розширили з початком повномасштабного вторгнення. Ми почали займатись підтримкою ДСНС, критичної інфраструктури, центру крові, поліції. Купляли дрони. 

У 2023 році організація допомагала громадам області. Завдяки грантам передавали генератори, ноутбуки, принтери. А також повернулися до основного напрямку – безпека на дорогах. 

– У 2023 розробили статистику ДТП за 2021-2023 роки. У цьому році (2024 – прим. авт) вже розробили аналітику більш розгорнуту. Бо ми боремось, щоб не втрачати людей на війні, а самі втрачаємо їх на дорогах. 

У 2024 році Спільно HUB підтримало ІСАР Єднання з проєктом по розробці програм відновлення для громад Запорізької області. 

– Середина 2023 року, нам обіцяють швидку деокупацію і стає питання: а що далі? Ну звільняється територія, і починаються проєкти відновлення. Ми розуміємо, що нікого немає у цій темі. Органи місцевого самоврядування виснажені і погрузли в щоденній рутині і викликах війни, стратегічно планувати ресурсу не вистачає. Тому ми теж починаємо думати про це.

Весь 2024 рік організація жила цим проєктом. Воркшопи, навчання, поїздки, семінари для переосмислення дорожньо-транспортної інфраструктури для кожної з громад. Робили також і обмінні поїздки. Возили сільські громади у Чернігівську область, Запоріжжя у Вінницю.

Організація показувала, як воно може бути інакше, розширювала світогляд, залучала експертів, менторів. 

В цьому проєкти організація обирала громади, які відносно далеко від фронту, щоб були однакові проблемні моменти. Тісна співпраця з громадами показала, що запит на підтримку спроможностей громад високий. Так з’явився ще один проєкт, який підтримав  Міжнародний фонд «Відродження». Тут було відібрано 4 громади з 12, які подали заявку на участь: Оріхівська та Кушугумська, також Матвіївська та Павлівська. 

– Там ми проводимо психологічні розвантаження для працівників ОМС (Органів місцевого самоврядування). Та передбачено навчання по проєктному менеджменту та з діалогів та безконфліктному спілкуванню.

– Зараз ми вже розуміємо, що швидкої деокупації не буде. Що війна це наша нова реальність на якийсь період, на який ми точно не знаємо. Але це не буде завтра, це не буде через 2-3 тижні. Тому ми готуємось жити з цим. 

Спільно HUB допомагали з написанням програм комплексного відновлення громад, частиною яких є проєкти готові для завантаження на платформу Dream. Там розміщені різні проєкти з відновлення, які можуть отримати як державну субвенцію так і донорську підтримку. 

– Донори, коли хочуть профінансувати щось, то вони можуть зайти на цей сайт і обрати згідно зі своїми побажаннями, бюджету, регіону тощо. Гарним обґрунтуванням для проєктів є наявна в громаді Програма комплексного відновлення. Це стратегічний документ, який допомагає громаді “інвентаризувати” всі зміни в громаді, які стали за період повномасштабного вторгнення. Конкуренція за донорські кошти росте, тому що профінансувати обирають біль прискіпливо. Але коли це стратегічна історія, громада розуміє, куди вона рухається, і для чого вона хоче побудувати, до прикладу, саме школу і саме в цьому місці. І підтримує проєкт. 

Як каже Павло, Програма комплексного відновлення – це не про будівництво однієї школи. Це про розвиток громади на три роки. Туди входять: школи, садочки, медицина, безпека, транспорті, комунальне господарство, людські ресурси – всі сфери, яких це стосуються. Це великий міжгалузевий документ.

Рада відновлення

Крім допомоги громадам в створені Програм комплексного відновлення організація також є членом Ради відновлення.

Рада відновлення – це неформальна мережа громадських організацій, експертів, науковців та підприємців, які зацікавлені у сталому розвитку міста та області.

Найголовнішим інструментом ради є діалоги між громадськістю та владою, під час яких напрацьовуються бачення відновлення міста та розв’язання актуальних проблем. Також організація ввійшла до оновленої Громадської ради м.Запоріжжя, Ради безбар’єрності при міському голові, є членами різних всеукраїнських об’єднань та робочих груп. Тож організація працює не лише в рамках проєктної діяльності, а будує стійку систему впливу на зміни.

Спільно HUB – це більше, ніж просто громадська організація. Це спільнота активних людей, які беруть ініціативу у свої руки та реалізують важливі зміни, навіть у складні часи. Від адвокації велосипедної інфраструктури до підтримки громад на шляху відновлення – їхня діяльність є доказом того, що майбутнє можна будувати вже сьогодні.