Від сміття до ресурсу: перспективи і проблеми ресайклінгу в Запоріжжі
Ресайклінг у Запоріжжі набуває популярності, але розвиток цієї практики стримує брак інфраструктури, низька вартість вторсировини та недостатня поінформованість містян. Попри це, багато жителів вже впроваджують екологічні звички, такі як сортування сміття, використання екоторб і повторне застосування речей. Детальніше про це читайте в матеріалі
Уявімо одну звичайну пластикову пляшку. Вона пройшла довгий шлях від заводу до супермаркету, потрапила до ваших рук, а після цього – у смітник. Її історія могла закінчитися на звалищі, де вона пролежала б сотні років. Але що, якби ця пляшка мала шанс стати чимось іншим? Наприклад, шкільним рюкзаком чи частиною міцної лавки для парку? Таке майбутнє можливе завдяки ресайклінгу. Цей процес дозволяє відходам отримувати друге життя, знижуючи екологічне навантаження.
Ситуація з ресайклінгом у Запоріжжі викликає багато запитань і потребує пильнішої уваги. Однак, як саме виглядає ситуація з переробкою сміття? Чи дійсно місто готове впроваджувати практики сортування, і що для цього вже зроблено? На жаль, попри зростання інтересу до екологічної свідомості, на шляху до сталого поводження з відходами стоїть чимало перешкод: недостатня кількість контейнерів для сортування, обмежена кількість пунктів прийому вторинної сировини, низький рівень поінформованості мешканців.
Ми задалися цими питаннями й вирішили детальніше розібратися, якою є реальна ситуація з ресайклінгом у Запоріжжі. У нашому дослідженні ми прагнемо зрозуміти головні проблеми, з якими стикається місто, знайти приклади позитивних зрушень та визначити, як кожен із нас може долучитися до вирішення екологічних викликів.
Ресайклінг у Запоріжжі: що маємо зараз
Наприкінці 2023 року на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України опубліковано екологічні паспорти регіонів, зокрема і Запорізької області. У паспорті міститься інформація про суб’єкти господарювання, які займаються збиранням і заготівлею відходів як вторинної сировини. Загалом таких пунктів у місті налічується 63.
За інформацією Схема санітарного очищення міста у 2019 році заготівлею вторинної сировини займалися 11 підприємств некомунальної форми власності, які мали 92 стаціонарні та пересувні пункти збирання вторинної сировини.
Екоактивіст, член правління ГО Zero waste ZP (Запоріжжя без сміття) Іван Калоша у 2022 році розробив таблицю з адресами пунктів прийому вторсировини, серед яких є блок зі списком «підприємства», де зазначив 26 підприємств.
Пошук рішень для пунктів прийому: проблеми, ідеї та можливості
Головна проблема, за словами експерта, для таких підприємств – це дуже низька вартість вторсировини. Інші труднощі, такі як упереджене ставлення до пунктів прийому та складнощі з пошуком кваліфікованих працівників, випливають саме з цього.
Щодо співпраці між владою та пунктами, Іван каже, що наразі це обмежується лише видачею дозволів на розміщення таких пунктів. Водночас він сподівається, що у наступному році місцева влада почне працювати над планом управління відходами.
Зокрема, у цьому плані можуть з’явитися ідеї щодо роздільного збору сміття, наприклад, встановлення додаткових контейнерів біля будинків чи створення комунального підприємства для їхнього обслуговування. У такому випадку пункти прийому можуть стати конкурентами, і місцева влада, можливо, захоче їх обмежити або навіть закрити.
Проте екоактивіст зазначає, що можливо є й інший варіант – залучення бізнесу до системи управління відходами. Наприклад, це може бути проведення тендерів на обслуговування контейнерів для роздільного збору в різних районах міста або інші форми співпраці.
Експерт радить ознайомитися з їхньою дорожною картою – це документ на 10 сторінок із графіками та ілюстраціями, створений для кращого сприйняття інформації. У ньому команда описала, як хотіла б розвивати систему управління відходами в Запоріжжі. Іван зазначив, що це бачення вони планують активно просувати та наполягатимуть, щоб ключові ідеї з цього документу увійшли до місцевого плану управління відходами.
Відповідальність за довкілля: як запоріжці ставляться до проблеми відходів
У 2022 році “Запоріжжя без сміття” провели опитування громадської думки щодо ситуації у сфері поводження з відходами у Запоріжжі. Всього опитали 704 мешканців міста старше 18 років.
Проблему відходів назвали актуальною навіть зараз 70% опитаних. Головною причиною, чому це треба робити, запоріжці вважають турботу про навколишнє середовище.
Постійно сортують сміття 16% містян. Інші мешканці майже порівну поділились на тих, хто робить це час від часу, та тих, хто готовий сортувати за наявності баків.
Саме відсутність баків для більшості (58,1%) є основною причиною того, що вони ще не розділяють відходи. Кожен п’ятий міг би сортувати за наявності інформації, як це робити та де знайти пункти прийому.
На думку 70% громадян міська влада робить недостатньо або не робить нічого, 8% задоволені роботою влади.
Найбільше людей вважають, що влада може сприяти покращенню в сфері поводження з відходами шляхом будівництва сміттєпереробного заводу, розробкою та фінансуванням комплексної програми поводження з відходами.
- 43,3% опитаних готові додатково платити за покращення системи управління відходами.
- 22,9% – не готові;
- 17,2% – готові, якщо буде незначне підвищення вартості послуг;
- 16,6% – готові платити за утилізацію небезпечних відходів.
Виявилося, що мешканці міста вже багато роблять для зменшення кількості відходів:
- Користуються екоторбами – 24.5%
- Намагаються не купувати зайвого – 19,4%
- Продовжують життя речам (ремонтують, користуються повторно) – 19.3%
- Купують вживані речі – 17.1%
- Купують у свої мішечки, контейнери замість пакетів – 15.8%
Мешканці не просто готові сортувати відходи, а вже активно це роблять. Навіть війна не змінила їхньої відповідальності за довкілля.
Чому ресайклінг важливий та що можна змінити вже сьогодні
Щороку в Україні накопичується понад 10 мільйонів тонн сміття, яке забруднює ґрунт, отруює воду і псує повітря. Це шкодить не лише природі, а й кожному з нас. Але замість того, щоб закопувати це сміття на полігонах, можна дати йому шанс – стати чимось новим та корисним.
Наприклад: з алюмінієвих банок виробляють нові банки, а також будівельні матеріали; зі скляних пляшок створюють нові пляшки, келихи та прикраси; зі старих газет і макулатури виготовляють екологічно чисті паперові пакети.
Ресайклінг – це не лише про переробку. Це про зміни у нашому способі життя, культурі свідомого споживання і турботі про природу.
Кожен із нас може:
- Сортувати відходи – розділяти скло, папір, пластик та органіку
- Використовувати повторно – пластикову пляшку можна перетворити на лійку, а старі коробки на органайзери
- Зменшити споживання одноразових речей – замініть паперові стакани багаторазовими термокухлями.
- Коли ми усвідомимо, що наші відходи – це не просто сміття, а матеріали для нових можливостей, зміни стануть очевидними.
Ресайклінг є одним із ключових варіантів переробки відходів, що дозволяє зменшувати навантаження на навколишнє середовище та сприяє більш раціональному використанню ресурсів. Завдяки цьому процесу легше боротися зі збільшенням обсягу та кількості звалищ, які займають значні території і стають джерелом забруднення повітря, ґрунтів і вод. Ресайклінг дозволяє не лише зменшити кількість відходів, а й створювати нову продукцію зі старих матеріалів, заощаджуючи природні ресурси.
У Запоріжжі ця практика поступово набуває популярності, але існує чимало труднощів, які ускладнюють перехід до сталого поводження з відходами. Однією з найбільших проблем є недостатня кількість баків для сортування сміття. Багато жителів не мають можливості сортувати свої відходи через відсутність відповідної інфраструктури поблизу домівок. Іншою проблемою є низький рівень інформування мешканців про те, як правильно сортувати відходи, які матеріали можна здавати на переробку та де знаходяться пункти прийому вторинної сировини. Більшість запоріжців свідомо почали впроваджувати екологічні звички у своє повсякденне життя. Вони дедалі частіше віддають перевагу використанню екоторб і багаторазових мішечків для продуктів.
Особистий внесок кожного з нас має величезне значення. Усвідомлення своєї ролі у зміні підходів до споживання і поводження з відходами може стати рушійною силою великих змін. Наша спільна відповідальність за майбутнє планети є тим, що може об’єднати всіх нас у боротьбі за чисте і комфортне довкілля.
Авторки матеріалу – Вікторія ТЕРТИШ та Анастасія САРДАК