У Запоріжжі оновлюють Статут міста: критика громадськості та позиція влади

Наприкінці лютого в Запоріжжі оприлюднили Розпорядження про створення робочої групи щодо оновлення Статуту міста. Попри важливість цього кроку для розвитку місцевого самоврядування, документ та процес його ініціювання викликали хвилю критики з боку мешканців міста та активістів. 

Про аналіз Положення про діяльність робочої групи, позицію громадськості та влади, читайте далі

Статут Запоріжжя вже готують до оновлення

Статут територіальної громади – це основний документ, який регулює життя та розвиток місцевої громади. У зв’язку з набуттям чинності нового закону «Про народовладдя», Запоріжжя, як і інші українські міста, має оновити свій Статут до 2027 року. Документ повинен створювати умови, щоб жителі громад активно брали участь у плануванні і розподілі місцевих бюджетів, а також у публічних консультаціях.

Останні зміни до Статуту Запоріжжя вносили ще у 2010 році. Тому 24 лютого 2025 року в Запоріжжі Регіна Харченко підписала розпорядження «Про створення робочої групи з питань розроблення нової редакції Статуту Запорізької міської територіальної громади та затвердження її персонального складу».

До першого складу робочої групи увійшов 21 учасник: Регіна Харченко, в якості голови,  1 депутат, 12 посадовців (начальники та заступники департаментів), 3 науковця та 4 представники громадськості. 

До другого складу, який розширили 28 березня, увійшли ті ж самі учасники плюс ще три представники громадськості – від Молодіжної ради Запоріжжя, Ради безбар’єрності та Ради розвитку культури та ідентичності.

Антикорупційна експертиза Запорізького центру розслідувань

Запорізький центр розслідувань провів антикорупційну експертизу Положення про діяльність робочої групи і дійшов до висновку, що документ містить значну кількість корупційних ризиків. 

Серед основних корупційних ризиків:

• Надмірні дискреційні повноваження голови робочої групи та нечітка регламентація прав та обов’язків учасників, який може одноосібно формувати порядок денний, ухвалювати рішення при рівності голосів та визначати коло учасників засідань;
• недосконалість процедури врегулювання конфлікту інтересів, попри участь у групі посадовців, які можуть бути зацікавленими сторонами;
• невизначеність критеріїв відбору членів робочої групи та інші.

За висновком експертизи, документ потребує доопрацювання і внесення змін для усунення ризиків. Основні змінити повинні включати прозоре формування складу групи, обмеження повноважень голови, громадський контроль та антикорупційні гарантії. 

Робоча група викликала хвилю критики 

Ухвалене рішення не залишилося без уваги з боку громадськості. Серед мешканців міста воно викликало низку запитань і зауважень – як щодо процесу створення робочої групи, так і щодо учасників. 

За словами активістки та очільниці Громадської ради Валерії Морозової, оголошення про можливість долучитися до робочої групи не було. Хоча Громадська рада домовилася з Департаментом правового забезпечення, що можна подаватися письмово, у підсумку всім, хто подався – відмовили.

– Наразі (після 28 березня – прим.ред) від громадськості 7 осіб, але якщо вирахувати посадовців і депутатів, то 3 з 24 членів. Обурення викликає не лише кількість, а й те, що навіть в цю крихітну квоту громадськості більшість склали ті, на кого у ЗМР є важелі впливу, – розповідає Валерія.

Як зазначає пані Валерія, на її думку, той факт, що представники громадськості становлять меншість у складі робочої групи, створює ризик того, що голос громади може бути проігнорований під час ухвалення ключових рішень.

– Це велика відповідальність, і наразі голосів громадськості недостатньо, щоб гарантувати, що статут захищатиме наші з вами інтереси, – каже активістка. 

Як на критику реагує міська рада

Пані секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко зазначає, що міська влада веде постійний діалог із представниками громадськості, а процес оновлення Статуту відбувається у відповідності до законодавства та із залученням фахівців.

– Пропозиціям, які надходять від громадських організацій, приділяється увага. Саме за ініціативою Громадської ради при виконавчому комітеті Запорізької міської ради робочу групу доповнено новими учасниками, – розповідає вона.

Відомо, що 28 березня до складу робочої групи внесли зміни – додали ще трьох учасників від консультативно-дорадчих органів, серед яких голова Молодіжної ради Запоріжжя, а також представники Ради безбар’єрності та Ради розвитку культури та ідентичності.

Регіна Харченко вважає, що розширення складу робочої групи можливе, однак це питання потребує зваженого підходу. За її словами, надмірне збільшення кількості учасників може ускладнити роботу групи та поставити під сумнів її ефективність. 

– Однак при цьому виникає питання, наскільки чисельною стане робоча група? Як визначати додаткових представників громадськості, які до неї увійдуть? Наскільки ефективно працюватиме така робоча група, у якій значно збільшиться кількість учасників?, – говорить вона.

Також за результатами роботи робочої групи у подальшому проведуть громадські слухання щодо проєкту нової редакції Статуту Запорізької міської територіальної громади.

Коментарі політолога

Кандидат політичних наук, член міжнародної асоціації політичних наук та аналітик громадських організацій Роман Кисленко говорить, що проблема полягає в тому, що Статут територіальної громади є фундаментальним документом для кожного жителя громади, проте в порядку роботи робочої групи не приділено належної уваги можливостям громадськості надати свої пропозиції до проєкту нового Статуту.

– Разом з тим, слід розуміти, що створення будь-яких консультативно-дорадчих органів є дискреційним повноваженням органу чи посадової особи. Тому звинувачувати представників публічної влади в такому випадку не можна, – розповідає експерт.

За словами Романа, слід також врахувати, що ЗУ «Про місцеве самоврядування України» передбачена обов’язковість проведення громадських слухань щодо прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади. Тому мешканці громади мають гарантоване законом право брати участь у процесі ухвалення змін до Статуту.

– Проте, на мою думку, необхідно налагодити комунікацію з органами місцевого саморвядування та з’ясувати, на якій підставі та за якими критеріями була сформована відповідна робоча група саме в такому складі, – каже він.

Що зараз

Після 28 березня робоча група поповнилася ще трьома учасниками від громадськості. Однак балансу це суттєво не додало. Тепер склад наступний: Регіна Харченко, в якості голови, 1 депутат, 12 посадовців (начальники та заступники департаментів), 3 науковця та 7 представників громадськості. 

На сьогодні вже відбулося два засідання робочої групи, під час яких обговорили перші пропозиції до двох розділів Статуту. Пропозиції надали департаменти освіти, архітектури, ветеранської політики, а також Громадська рада та науковці.

Наступного разу учасники робочої групи планують обговорити структуру майбутнього Статуту, встановити строки подання пропозицій та визначити перелік питань, які винесуть на громадське обговорення.

Висновки

До 2027 року Запоріжжя має затвердити оновлений Статут територіальної громади. Новий документ має врегулювати механізми взаємодії влади і громади, дозволити жителям громад долучатися до місцевої політики, тобто впливати на ухвалення місцевих рішень. 

Для цього у Запоріжжі створено спеціальну робочу групу, яка повинна проаналізувати всі розділи чинного Статуту, дослідити практики інших громад і напрацювати оновлені норми. Ці пропозиції планують обговорювати з мешканцями під час громадських слухань. Рішення прийматимуть депутати міської ради після громадських слухань.

Водночас за підсумками проведеної антикорупційної експертизи Положення про діяльність робочої групи має ризики, а баланс між громадськістю і представниками влади порушений. Хоч після 28 березня в групу додали ще трьох представників громадськості від Молодіжної ради Запоріжжя, Ради безбар’єрності та Ради розвитку культури та ідентичності, на вирівнювання балансу це суттєво не вплинуло.