Трендові гвоздики, екологічність та традиції: історія квіткарні «Назбирала»
Відродити традиції і культуру, подолати стереотипи про квіти і підтримати місцевих фермерів. Запорізька квіткарня «Назбирала» – про історії людей через флористику: історії кохання, дружби й підтримки. Її започаткували дві подруги дитинства Анна і Поліна. Про цінності й особливості цієї квіткарні – у матеріалі SODA
Чи вціліли квіткарня цієї ночі? З цього питання починається ранок Поліни у прифронтовому Запоріжжі. Вже на початку дня букети мають відправитися до мам, бабусь, дочок, коханих. Це про нову культуру дарування квітів, про підтримку після гучної ночі. Це нагадування, що близькі люди поруч, навіть коли фізично за сотні кілометрів.
Історія співзасновниць Анни і Поліни, що в часи руйнувань знайшли сили побудувати щось нове, почалася багато років тому. Дівчата познайомилися, коли їм було по 12. Відтоді пліч-о-пліч долали життєві труднощі, ділили радощі й поринали в пригоди. Були командою.
– Ми були однокласницями й подружками з Поліною. Вчилися разом в університеті, потім народили дітей в один день, – з усмішкою розповідає Анна.
Коли Анна була у декреті, то запропонувала Поліні відкрити квіткарню. Хоча ідея у них була ще задовго до вагітності і повномасштабного вторгнення. І от, цей день настав без зайвих вагань. Все почалося з квітів – гвоздик.
Жовтий і блакитний
День Прапора, 23 серпня 2022, перша поставка квітів й перший клієнт. З ним, дівчата й досі підтримують звʼязок.
– І у мене було відчуття, що я ніби не розібралася з тим. Я зрозуміла, що якщо сьогодні квіти вже в холодильнику, то їх вже сьогодні треба продавати і все, квіткарня працює. Ми почали розкладати квіти і тут заходить наш перший клієнт. Він купував букет для мами – жовті гвоздики у блакитному пакуванні – каже Анна.
Згодом додає, що цей хлопець нині захищає нашу країну в лавах ЗСУ. Попри це залишається клієнтом квіткарні й подарував «Назбирала» снаряд.
Проте, Анна й Поліна памʼятають не лише першого, але й всіх інших клієнтів. Їхні історії й особливі дати. Ті, своєю чергою, повертаються знов й знов. З часом у «Назбирала» навіть зʼявилася можливість оформити підписку на постачання особливих днів для вас впродовж року, сезонних квітів щотижня чи щомісяця.
«Не про червоні троянди» – новий погляд на квіти
Гвоздики у жовтих, зелених, рожевих та інших тонах. Квітка, яку прийнято сприймати негативно, стала своєрідним символом «Назбирала». Квіткарня розкрила гвоздику по-новому, показавши її красу без стереотипів.
Хоча дівчата кажуть, що іноді сталі установки нагадують про себе. Наприклад, коли Анна і Поліна замовили 700 гвоздик на 14 лютого, то співзасновниць спитали: «Дівчата, а ви впевнені, що ви не переплутали дати?»
Проте стереотипи щодо гвоздик не єдині, заповнюють співвласниці. Однією з «фішок» квіткарні є зібрані букети, тобто обʼєднання різних квітів за кольором, фактурою, сортом.
– Ми хотіли розвіяти цей міф про зібрані букети. Збірні букети можуть збиратися зі свіжих, нормальних квітів і виглядати гарно. Такі квіти хочеться роздивлятися, як витвір мистецтва. За ними цікаво спостерігати. Наприклад, тюльпан продовжує рости, навіть коли він зрізаний. А ще коли тюльпан розкривається і вмирає, це все одно гарно. На відміну від троянди, яка просто в’яне і «вішає» бутон.
Мова про те, що у деяких квіткових павільйонах, на квіткових ринках збирають букети, бо треба поставити залишки квітів, які не продались. У такий спосіб легше «підмішати» квітку вже поганої якості, що в’яне. Відтак формується відповідне ставлення.
У «Назбирала» кожну квітку обирають свідомо – лише свіжі й з увагою до кожної деталі.
Поліна додає, що суть у тому, як поєднати квіти. Тут продумують структуру, кольори, форми, щоб зробити щось незвичне, здивувати. Букети квіткарні не повторюються.
Окрім того, саме зібрані букети лягають й в сутність квіткарні. Адже «Назбирала» – образ українки, що вийшла у поле й зібрала свій букет з різних квітів. Вона і сильна, і ніжна, і рішуча, та, яку треба захищати, і та, яка сама може боронити цей світ.
Екологічність
Ще одна з цінностей і особливостей квіткарні – екологічність. При пакуванні квітів використовуються тільки екологічні матеріали, що підлягають вторинному використанню чи переробленню. Наприклад, мішковину, папір або кошики.
Також одними з головних фаворитів стали лійки та глеки. Ця ідея покликана не тільки сприяти екологічності, але й вирішувати іншу проблему. Дівчата пригадують, що у шкільні часи помічали, як вчительки зберігають на вікнах пляшки. Спочатку у них відстоювали воду для рослин, а потім використовували як вази для букетів.
– А лійки ми активно просували до дня вчителя. Ми хотіли замінити оті пляшки, які зазвичай стоять на шкільних підвіконнях з зеленою пліснявою. У вас були у школі такі типу з водою, що відстоюється? До речі, квіти не люблять очищену воду. Звичайна, з-під крана, підходить якнайкраще – каже Поліна.
Букет у глечику чи лійці – це практично, не треба шукати вазу. Надалі його можна використовувати багаторазово для квітів, або інших потреб.
Стратегія. Пошук квітів
Співзасновниці «Назбирала» обрали незвичну стратегію. Вони відмовилися від «круглих» букетів у пакуванні, яке візуально робить його більшим, та водночас змінює природність букета.
– На нашу думку, букет, яким він подарований, таким він і має встати в вазу. Тобто не так, що ти знімаєш з нього шари пакування і в тебе виходить зовсім інша історія. По-друге, ми обираємо незвичайні квіти.
Тому співзасновниці за незвичні підходи й постачальників. Наприклад, шукають місцевих фермерів. Анна розповідає одну з таких історій про співпрацю:
– Целозія – це така квітка. У дитинстві ми її називали «гребішок». У Голландії вона достатньо дорога, але в Голландії всі квіти дрібні, на відміну від українських. Це такі радянські часи, наші селектори виводили квітку, щоб там три квітки було на весь букет. І от я знайшла на ринку чоловіка, який торгував целозією. Він її продавав на салати. Велику, яскраво бордову, мʼяку.
Своєю чергою, Поліна додає, що саме люди роблять їхні букети особливими. Співзасновниці не орієнтуються тільки на закордонний ринок, а шукають місцевих фермерів і прагнуть підтримувати запорізьке. Для цього вивчають, гуляють та знайомляться з людьми, а не шукають інформацію суто в Інтернеті.
Наш бізнес, він саме про людей і про їхні історії
Наприкінці зустрічі Анна і Поліна кажуть, що для них квіткарня – це про людей та їхні історії.
– Наш бізнес, він саме про людей і про їхні історії. Історії кохання, підтримки, дружби. Наприклад, коли обстріл, мами замовляють дітям квіти, або навпаки. Просто так, щоб підтримати й підняти настрій. Коли у тебе тут життя і смерть, то люди ще більше хочуть дарувати один одному ці емоції.
Квіткарня підтримує звʼязок і гуртує людей, через квіти, майстер-класи, а також підсилює місцеві ярмарки, заходи та соціальні акції. А у повсякденному ритмі «Назбирала» прагне бути особистим флористом для кожного і кожної – тим, хто розуміє, відчуває момент і наповнює його емоціями, красою та українським духом.