Старий Олександрівськ: як зберегти історичну спадщину та перемогти кондиціонери

Запоріжжя має багато локацій, по яких годинами можна проводити лекції та милуватися старими, унікальними будівлями. Однією з таких є Старе місто, розташоване між Центральним та Малим ринками – історичний ареал Старий Олександрівськ. 

Прогулюючись цими вуличками, помічаєш не тільки гарні будинки, а і те, що їх спотворює – кондиціонери, пластикові вікна, утеплення та загальна занедбаність. 

Яка історія Старого міста, як борються з проблемами кондиціонерів зараз, та що ще можна зробити для збереження спадщини, SODA розбиралася разом зі спеціалістом історико-культурної спадщини Департаменту культури і туризму Запорізької міськради Павлом Кравчуком

Прогулянка історією

Крокуючи вуличками Старого міста, ви неминуче відчуєте подих історії. Бруківка під ногами створює особливий зв’язок з минулим. По обидва боки вулиць підіймаються старі будівлі, кожна з яких має свою унікальну історію. Деякі з них зберегли ошатні візерунчасті фасади та гарні балкони, інші ж, на жаль, виглядають занедбаними, з тріщинами на стінах та вибитими вікнами.

Вузькі вулички, затишні кафе, аромат свіжоспеченого хліба та квітучі дерева каштану – все це створює неповторну атмосферу, в якій можна відчути себе частиною чогось більшого, частиною історії. 

Старе місто входить до історичного ареалу Старий Олександрівськ, розповідає Павло Кравчук, спеціаліст історико-культурної спадщини Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.

Взагалі у місті є три історичних ареали, традиційні середовище яких охороняє держава. Це Старий Олександрівськ, Соціалістичне Запоріжжя та острів Хортиця.

– Наше місто виникло у 1770 році з Олександрівського Форштадту, після якого була збудована Олександрівська фортеця. Форштадт власне і мав виконувати функцію фортеці, але внаслідок повені її перенесли у нинішній район Малого ринку. Відповідно ці дві планувальні структури Олександрівський Форштадт та Олександрівська фортеця утворили єдину двоядерну структуру Старого міста. – каже Павло. 

Він зазначає, що сьогодні Старе місто можна обмежити вулицями Земського лікаря Лукашевича, яка йде вздовж трамвайних ліній, та вулицею Українською.

Старе місто – історичне серце Запоріжжя, але, на жаль, сьогодні воно виглядає занедбаним, спотвореним сучасністю, а подекуди навіть руйнується. Тріщини на фасадах, пластикові балкони та вікна, що псують архітектурний ансамбль, – це лише деякі з проблем, з якими стикається район. 

Спадщина VS кондиціонери

Безконтрольні ремонти, утеплення, кондиціонери, заміна вікон – це одні з найбільших проблем, які можуть не просто спотворити, але і зруйнувати історичні будівлі. 

Перша проблема – безконтрольні ремонти. 

Ремонт історичних будівель часто пов’язаний з певними труднощами та ризиками, оскільки не кожен ремонт може бути проведений без шкоди для архітектурної цінності об’єкта. До того ж, заміна оригінальних матеріалів сучасними може змінити автентичний вигляд будівлі. Неправильне використання техніки реставрації може призвести до втрати важливих архітектурних елементів.

Друга проблема – утеплення. 

Хоч утеплення будівель і є важливим аспектом енергоефективності, однак у випадку історичних будівель цей процес вимагає особливої уваги. Зовнішнє утеплення може спотворити фасади, особливо якщо використовуються матеріали, які не відповідають оригінальним.

Третя проблема – кондиціонери, пластикові вікна та балкони. 

Звичайно, що сучасне життя важко уявити собі влітку без кондиціонеру, особливо в кліматичних умовах Запоріжжя, однак ці білі коробки на фасадах точно не назвеш прикрасою. Теж саме можна сказати і щодо пластикових вікон та балконів. 

Наразі місцева влада активно працює над збереженням історичної спадщини, але для цього не вистачає фінансування. Також проблема полягає у відсутності чітко окресленої стратегії. 

Рішення в Німеччині та Києві

Ми пошукали приклади рішень в інших містах України та інших країнах світу. І знайшли, що в Німеччині збереження старих містечок і будівель є важливим аспектом культурної спадщини та архітектурної політики. В законодавстві є 16 окремих законів у кожній з земель країни. 

Наприклад, встановлення кондиціонерів, без необхідного дозволу, карається штрафом та приписом демонтування конструкції. Для того щоб отримати дозвіл, потрібно знайти необхідне обладнання та підрядника для монтажу. Потім скликати мешканців будинку та отримати письмове погодження від них. Далі скласти офіційний запит на монтаж і за згодою влади вже встановити кондиціонер. Розташування самого кондиціонеру має бути на даху, щоб не руйнувати фасад будівлі. Крім того, рівень його шуму не повинен перевищувати схвалений, щоб він не турбував сусідів. 

Власники житла не можуть навіть без необхідного схвалення замінити ручку на вікнах. А утеплювати будівлі дозволяється лише з використанням певних матеріалів та методів, які не шкодять історичному вигляду фасадів.

В Україні ремонти в старих будинках, які входять до історичного ареалу, раніше треба було погоджувати з владою, але з 2023 року, через зміни в законі “Про охорону культурної спадщини”, погоджувати треба тільки будівлі, які мають статус історико-архітектурної памʼятки і занесені в реєстр. 

Водночас в Києві, ще до змін в законі, міська адміністрація ухвалила рішення про вжиття першочергових заходів з приведення до належного стану фасадів об’єктів культурної спадщини, що розміщені в центральному історичному ареалі Києва. Це рішення стосується памʼятого архітектури. 

Щодо інших історичних будівель без статусу, то до них теж діють певні правила. За наявності затвердженого паспорту фасаду допускається виконання робіт, які можуть спричинити зміну зовнішнього вигляду споруди за умови дотримання власниками і користувачами відповідного Порядку утримання, ремонту, реконструкції, реставрації фасадів та споруд на території міста Києва.

Що може зробити влада та громада для історичної
спадщини Запоріжжя вже сьогодні

Вже зараз мешканці міста, які живуть в таких історичних будівлях, поступово починають розуміти, що спадщину треба берегти, треба берегти нашу історію, розповідає Павло.

– Я знаю багатьох людей, які принципово знімають усі ці конструкції і роблять нормальні балкони з квітниками. Це в історичній частині міста, бо вони, зі сторони, звертають увагу, як це виглядає, для них це жах. А тому поступово зміни відбуваються.

І це одни з кроків, який поліпшить ситуацію – почати з себе. 

– І кожен це може зробити самостійно через такі невеликі кроки щодо своїх балконів, щодо активної громадянської позиції на рівні того, щоб поширювати інформацію про порушення памяткоохоронного законодавства. 

Однак не тільки це важливо. Взявши приклад з Києва та Німеччини, наша влада може не тільки розробити документи, які б регламентували ремонт чи реконструкції історичних будівель, а і проводити більше інформаційних кампаній, а також залучати інвестиції. 

Тож ще декілька кроків, які допоможуть:

1) Розробка та впровадження програм реставрації та консервації історичних об’єктів. Ця програма повинна ґрунтуватися на ретельному вивченні стану кожного об’єкта та включати використання найсучасніших методів реставрації. Важливо також залучити до цього процесу місцевих жителів та експертів, щоб гарантувати, що реставрація буде проведена з урахуванням потреб та побажань громади. Надання фінансової підтримки власникам історичних будівель через гранти та субсидії.

2) Освітні та просвітницькі кампанії для підвищення обізнаності населення про важливість збереження культурної спадщини. Ці кампанії можуть включати лекції, семінари, виставки та інші заходи, які допомагають людям зрозуміти цінність історичних об’єктів та важливість їх збереження для майбутніх поколінь.

Зараз влада це вже робить, але тема у складні часи резонує, на жаль, не так сильно, каже Павло:

– Ми боремося, якось розповідаємо, пропагуємо спадщину Запоріжжя. Тобто спадщина завжди на часі, бо це частина нашої ідентичності. Проте бувають часи, коли вона резонує недостатньо. От саме зараз ці часи, коли спадщина резонує у душах людей недостатньо, не через хибних якихось людей, а через складні часи, в яких ми живемо.

3) Розвиток туризму як джерела доходу для фінансування реставраційних робіт. Це може включати просування історичних об’єктів як туристичних визначних пам’яток, розробку нових маршрутів, продуктів та послуг.

4) Співпраця з міжнародними організаціями та залучення інвестицій для збереження історичних об’єктів. Це може включати подання заявок на гранти від міжнародних організацій, співпрацю з міжнародними фондами та залучення приватних інвестицій.

Які висновки

– Старе місто, як власне наша історія, пам’ять про те, ким ми були у ХІХ столітті. Таким торговим містечком з сільськогосподарським ухилом. Ця пам’ять має жити. Адже коли ми не побачимо подальший перехід, якісний, у великий промисловий центр, ми не зрозуміємо ту мотивацію, ті чинники, які рухали нас уперед, – зазначає Павло.

Збереження старого міста – це не лише відповідальність влади, але й кожного з нас. Ми можемо зробити свій внесок, підтримуючи ініціативи, дбайливо ставлячись до історичних будівель та розповідаючи про важливість збереження нашого міста для майбутніх поколінь.

Авторки матеріалу — Вікторія ШВЕЦЬ та Анастасія ЗАВОДЮК