Хортиця – серце Запоріжжя, скарбниця архіологічних таємниць, історичне місце, навіть сакральне, місце сили для багатьох запоріжців. Та серед туристичних і памʼятних локацій причаїлося дещо, чого на Хортиці ніяк не очікуєш – поля фільтрації каналізаційних стоків.
У першій частині цього матеріалу ми розповідали, як вони там опинилися і до чого призвело розташування такого обʼєкту на найвищій точці острову. У другій частині – про 13 років очікування на реконструкцію, надію на збереження памʼяток та «загублені» документи
Хортиця, відома як історична та археологічна скарбниця, приховує в своєму «серці» поля фільтрації, створені ще за радянських часів. Ці споруди, розташовані біля меморіального комплексу «Скіфський стан», використовувалися для збору побутових каналізаційних стоків з Наукового містечка та профілакторію на острові.
Зараз поля вже не функціонують, однак за багато років вони схоже могли негативно вплинути на архіологічні пам’ятки, поховані у частині курганної групи, на якій їх розташували.
Сьогодні питання рекультивації цієї території залишається відкритим. Забуті колодязі, труби й сегменти полів можуть бути небезпечними для людей та тварин.
Як влаштовані поля, як їх рекультивувати і ще деякі «відкриття» цієї історії читайте далі.
А почалося все в 2005 році з Указу Президента України, на той момент, Віктора Ющенко «Про невідкладні заходи щодо розвитку Національного заповідника «Хортиця». В ньому, окрім започаткування загальнонаціональної акції «Відродимо Хортицю!», йшлося ще про деякі важливі моменти: затвердження генерального плану території заповіднику, розроблення і затвердження програми розвитку та впорядкувати земельні питання.
В 2008 році президент видав ще один Указ «Про деякі питання розвитку Національного заповідника «Хортиця», в якому були і рекомендації для Запорізької міської ради вжити заходів щодо будівництва на Хортиці нових та реконструкції існуючих систем та об’єктів водо- та газопостачання, систем водовідведення та ліквідації протягом 2008–2009 років стічних фільтруючих накопичувачів.
Тобто ці поля фільтрації мали б ліквідувати ще у 2008-2009 році, однак трошки затягнули – на 13 років.
Бо, як нам стало відомо з відповіді на запит до «Водоканалу», реконструкцію каналізації провели тільки в 2021 році, і тоді ж вивели з експлуатації поля.
Михайло Муленко, виконуючий обов’язки завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника Хортиця, пояснив нам, що затягнулося через підготовку і дороговартісність проєкту.
– На жаль, такі умови в Україні, що коли є Указ президента, але під нього не підготовлена інша законодавча база. І знову ж, це досить вартісні проєкти.
Михайло каже, що найбільш віддалені мешканці давно вже встановили у себе автономні септики, а от для селища Наукове містечко це неможливо.
– Для них це неможливо. “Водоканалу” доводиться будувати окремий трубопровід для того, щоб перекину ці стоки на існуючі очисні споруди або на правий берег, або на лівий берег. Зараз знаю, будували труби і все ж таки перекинули ці стоки.
Михайло Муленко, виконуючий обов’язки завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи Національного заповідника Хортиця
Реконструкція та реконструктори
В 2021 році на території острова починаю робити реконструкцію каналізаційних мереж. Водоканал оголошує два тендери:
І перший, і другий тендер виграє запорізька ТОВ “АВТО М”. Всього, згідно додаткових угод та актів виконаних робіт, витрачено на це майже 4,8 мільйонів гривень.
Фірма зареєстрована 23 роки тому. Володіють нею Філіпенко Світлана Григорівна та Фоменко Віктор Миколайович. Беруть участь в тендерах з 2016 року. Всього за ці роки, за даними системи публічних закупівель Прозорро, уклали 158 контрактів.
Основний вид діяльності – Будівництво житлових і нежитлових будівель. Однак фірма також займається монтажем водопровідних мереж, каналізаціями, відведенням й очищення стічних вод.
В 2021 році фірма фігурувала укримінальній справіразом з КП «Дніпроводоканал». Тоді слідство встановило, що протягом 2019-2021 років «АВТО М» та комунальне підприємство уклало 8 договорів на виконання робіт ремонту та реконструкції водоводів, колекторів та прочистку засмічень каналізації в Дніпрі вартістю понад 40 млн. грн.
Виявилося, що під час виконання робіт в актах прописувався один вид труб, а по факту використовувався інший, дешевший на 35%.
Крім того, слідство зʼясувало, що фірма «АВТО М», за попередньою змовою з посадовими особами «Дніпроводоканал», частково використовували техніку комунального підприємства, а в податковій звітності відображали оренду вказаної техніки у підприємств, з ознаками фіктивності.
Також, через те, що роботи доволі специфічні, «АВТО М» та «Дніпроводоканал» завищили об`єми та обсяги виконаних будівельних робіт та годин роботи спецтехніки.
Однією з останніх у Єдиному судовому реєстрі опублікованаухвала за 15 вересня 2021 року з проханням від прокурорів обшукати будинок бухгалтера «АВТО М» та вилучити деякі документи. Дзержинський районний суд Кривого Рогу задовольнив прохання.
Ми звернулися до Дніпропетровської обласної прокуратури, щоб дізнатися, на якому етапі справа. Вони відповіли, що на сьогоднішній день досудове розслідування все ще триває.
Відповідь Дніпровської обласної прокуратури
Рекультивація не на часі
Реконструкцію каналізації зробили, стоки вивели на місто, однак поля так досі і не рекультивували. На наш запит “Водоканал” стосовно цього відповів так:
– У зв’язку з тим, що на об’єктах полів фільтрації о.Хортиця розміщено майно КП “Водоканал”, яке після виведення об’єктів експлуатації підлягає списанню за умови надання згоди та погодження з боку органів місцевого самоврядування, питання рекультивації зазначених об’єктів, фінансування та виготовлення проекту рекультивації об’єкти полів фільтрації о.Хортиця на сьогоднішній день знаходиться на етапі опрацювання та обговорення з органами місцевого самоврядування.
Тобто на сьогодні проєкту рекультивації ще немає і коли він буде – невідомо.
Ми запитали у експерта громадської організації “Річки Хмлениччини” Павла Везденецького, який спеціалізується, в тому числі, на полях фільтрації, а як же повинна проходити рекультивація такого об’єкту “здорової людини”.
– Рекультивація колишніх полів фільтрації залежить від складу стічних вод, які надходили на ділянки, а також часу, який пройшов після припинення експлуатації. Побутові стічні води у 50-60хх роках не містили ні стійких органічних забрудників, ні важких металів. Тому єдина залишкова загроза може бути мікробіологічна, але із часом небезпечні мікроорганізми чи яйця гельмінтів втрачають життєздатність, і такі ділянки можна використовувати під інші цілі.
Павло Везденецький, експерт громадської організації «Річки Хмлениччини»
Також Павло додає, що перед початком рекультивації слід зробити дослідження грунту на вміст важких металів, мікробіологію, а також взяти до уваги залишки підземної інфраструктури – дренажні труби та інше.
– Можна очікувати значного об’єму земляних робіт, якщо необхідне переформатування ділянки і зміна її гідрологічного режиму. Якщо грунт забруднений, його слід буде вивозити в інше місце.
Історичний досвід, за словами Павла, показує, що такі поля фільтрації, які будувалися в першій половині та середині ХХ століття, уже за десяток років після завершення їхньої експлуатації, не становлять ніякої загрози для довкілля.
Однак, тим не менш, слід зазначити, що ці поля експлуатувалися аж до 2021 року, тому зараз вони ще можуть становити загрозу через небезпечні мікроорганізми чи яйця гельмінтів.
«Загублені» документи
Щоб детальніше зрозуміти, як же побудовані ці поля, ми вирішили запитати архівні документи: проєкт будівництва, схеми та інше. Спочатку написали запит на КП “Водоканал, бо на їхньому балансі знаходиться об’єкт, але виявилося, що цих документів у них немає. Надіслали тільки схему, створену вже у 2000 році.
Схема полів філтрації, створена в 2000 році
Також наші запити “полетіли” у Державний архів Запорізької області, у Архівне управління Запорізької міськради, навіть пішли з цим запитом до “Облводоканалу”.
Державний архів відповів нам, що схеми, проекти, історичні, архівні довідки, інші документи щодо полів фільтрації та каналізації на острові Хортиця до Державного архіву Запорізької області на зберігання не надходили.
Відповідь Державного обласного архіву
Архівне управління Запорізької міської ради спочатку зареєстрували наш запит як звернення громадян, а потім відповіли, що копії документів вони відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” не надають. А надають їх виключно відповідно до вимог законів “Про звернення громадян” та “Про інформацію”.
Однак в той же день надіслали другу відповідь, де вказали, що документи, які нас цікавлять, були передані на зберігання до Державного архіву Запорізької області, тому вони перенаправили запит туди. І також перенаправили запит ще і до “Водоканалу” як до розпорядника інформації.
Відповідь Архівного управління Запорізької міської ради
Відповідь Архівного управління Запорізької міської ради
У черговій відповіді “Водоканал” написав:
– Зовнішні мережі водопроводу каналізації та споруди на острові Хортиця були передані Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Запоріжжя на підставі Протоколу №7 від 01.05.1966 року засідання виконавчого комітету Запорізької міської ради.
Цей архівний документ ми запитали також. Виявилося, що раніше ці всі споруди були на балансі у “Запоріжсталі”, а під час їхньої передачі в далекому 1966-му році документи могли просто загубитися, або залишитися досі в архівах заводу.
Протокол №7 від 01.05.1966 року
Протокол №7 від 01.05.1966 року
Тож ми відправили запит ще і на завод. Відповідь не отримали.
Що в середині
Не знайшовши проєкти будівництва полів фільтрації, ми знову звернулися до Павла Везденецького, щоб дізнатися, як же будували поля в Радянському союзі.
Павло розповів, що поля фільтрації є найстарішою технологією очистки стічних вод. В Україні перші поля фільтрації були створені в Одесі ще у 1888 році, а в Києві – у 1894 році, спочатку у форматі полів зрошення, коли стічні води використовувались для вирощування сільгоспкультур.
– Принцип дії полів фільтрації – фільтрування стоків через грунт, при цьому стоки залишають у поверхневому шарі зважені та колоїдні частинки, та утворюють на поверхні частинок грунту біоплівку, населену бактеріями, і саме ці бактерії розкладають органічні речовини зі стоків, забезпечуючи їх очистку.
Однак, як каже Павло, для очистки стічних вод від залишків нафтопродуктів, важких металів, метаболітів лікарських речовин і інших хімічних забрудників поля фільтрації непридатні.
– Будували поля в Радянському союзі приблизно так само, як і за часів Російської імперії. Найважливішим є обрання правильної ділянки під поля фільтрації – грунт під ними має бути легкопроникним (піщаним, супіщаним чи легким суглинистим). Крім того, важливо щоб кліматичні умови на ділянці не давали надмірного зволоження. Слід передбачити і недоступність ділянки для паводків.
Після геологічного дослідження обраної ділянки, її поверхня вирівнювалася та розбивалася на ділянки-карти, по яких влаштовувались численні паралельні борозди глибиною до 0,5 м. Саме у ці борозди і спрямовуються попередньо очищені від завислих частинок стоки для фільтрації в грунт та подальшого біологічного очищення.
В 60-их роках, пояснює експерт, замість поверхневих борозд почали закладати підземні дірчасті керамічні труби для випуску і розподілу стоків. Втім, інтенсивність очистки на таких ділянках у півтора, а то і в два рази нижча від поверхневого варіанту.
До того ж, необхідно влаштувати дренажні канали, які відводять очищену воду, що дає змогу грунту, в якому йде біологічна очистка, насититись повітрям.
– Таким чином, попри простоту технології, поля фільтрації є досить складними для утримання, через велику кількість каналів, шлюзів-регуляторів, перепадів, бистротоків, дюкерів та інших гідротехнічних споруд, від правильного управління якими і залежить якісна робота полів фільтрації. До того ж, вони займають чималу площу.
Зараз цю технологію вже вважають застарілою. Вона трансформувалася у більш ефективну та гармонійну технологію ”біоінженерних споруд” або біоплато.
– Така технологія потребує ретельного облаштування дренажного шару ділянки, із засипкою гравієм, закладенням дренажних труб, а також передбачає інтенсивне використання рослин, які допомагають очистити воду від сполук фосфору і азоту – наприклад верби козячої, рогозу вузьколистого, очерету та ін.
Завдяки рослинам забезпечується глибока очистка, а також такі плато стають домом для рослин та тварин. Однак, як каже Павло, їхнє будівництво в Україні не є поширеним через багаторічне недофінансування капітальних видатків водоканалів.
– Крім того, усі землі зайняті аграріями, і ділянку під біоплато чи біоставки слід викуповувати в приватних власників, на що теж не передбачені кошти. Відтак неповністю очищені води скидаються одразу в річки. Якщо Україна бажає стати членом ЄС, то доведеться виконувати Директиву Ради ЄС 91/271/ЄЕС “Про очистку міських стічних вод”, і вкладати величезні кошти в інфраструктуру очистки стоків. Ось тоді будівництво біоплато буде масовим.
Тепер, після пояснення Павла, стає зрозуміло, чому саме на цій ділянці на острові Хортиця зробили цей об’єкт. Як ми казали раніше, це найвища точка острову, і за рахунок цього вона захищена від паводків.
І до інших цікавих фактів
Крім того, що з моменту Указу Президента України до його виконання, і то не в повну міру, пройшло 13 років, проєкту рекультивації все ще немає, а про пам’ятки в зруйнованій частині курганної групи, напевно, можна вже і забути, виринають і інші проблеми. Проблеми з землею.
Як виявилося, земля під полями фільтрації досі не відведена. Ще у 2019 році, під час чергової перевірки “Водоканалу” Державна екологічна інспекція південного округу вказало підприємству на те, що у них відсутні документи, які посвідчують державну реєстрацію права власності чи права користування земельною ділянко під полями фільтрації. У зв’язку з цим екоінспеція видала підприємству припис виправити цю ситуацію.
Відповідь Державної екологічної інспекції південного округу
Відповідь Державної екологічної інспекції південного округу
Відповідь Державної екологічної інспекції південного округу
Однак і до цього часу земля досі залишається нічийна. Це нам підтвердили вже в Держгеокадастрі Запорізької області.
Відповідь Держгеокадастра Запорізької області
Надія є
Крім рекультивації та влаштування полів, ми також поцікавились у Павла Везденецького, чи є ще надія на те, що археологічні пам’ятки все ще збереглися в частині курганої групи, на якій об’єкт розташований. Він каже, що теоретично надія ще є.
Так, під час будівництва полів кургани могли порушити бульдозером, коли рівняли поверхню, і деякі пам’ятки могли зміститися чи зруйнуватися, однак вода з каналізаційних стоків – це не те ж саме, що з заводів, наприклад.
Вода, а також намиви, могли стати консервантом для цінних пам’яток, захованих всередині. Як приклад, ті ж козацькі “чайки” дуже добре зберігаються в воді, і вже після підйому їх намагаються швидко законсервувати, щоб повітря не зруйнувало збережене.
Тож, щоб дізнатися, що відбувається всередині, необхідно провести детальний геологічний аналіз, подивитися шари грунту і вже після цього робити висновки.
Тому рекультивація і дослідження цього об’єкту важливі, бо можливо саме там лежить чергове “скіфське золото”.
Історія полів фільтрації на Хортиці є прикладом не тільки ганебного ставлення Радянського союзу до історії наших предків, але і довготривалого зволікання з вирішенням важливої проблеми вже за часів незалежної України.
Попри Указ Президента ще у 2005 році та подальші рекомендації щодо ліквідації полів у 2008-му, їх остаточно вивели з експлуатації лише у 2021-му. Рекультивація території досі залишається на етапі обговорень.
До цього додається низка проблем: схоже втрата архівних документів, сумнівна репутація підрядників, відсутність офіційного оформлення земельної ділянки.
Належна рекультивація потребує ретельних досліджень, а зволікання відсуває надію на виявлення збережених археологічних пам’яток все далі і далі.
Цей матеріал було створено й опубліковано в рамках проєкту ІРРП «Підтримка журналістських розслідувань в Україні» за підтримки International Media Support (IMS)
