Хортиця: незавершена реконструкція, руйнування памʼяток та нові тендери

Хортиця – найбільший на Дніпрі острів, який розкинувся біля ДніпроГЕСу. Для одних – це колиска козацтва, для інших – природний “оазис” у серці промислового Запоріжжя. Так чи інакше Національний заповідник має важливе значення для української історії та культури. З метою її збереження у 2021 році розпочали масштабну реконструкцію музейного комплексу, включаючи і Музею козацтва. У 2024 році її планують знов. SODA разом з експертами дослідила проблеми у вже проведених роботах і у тому, що потрібно врахувати під час нового етапу

Січ валиться, ніхто не звертає на це уваги. Дуже прикро, але й з музеєм козацтва теж проблеми – експонатів немає, дах протікає і навіть ще гірше, ніж до того. Нам казали, що він не має бути пласким. Там повинен бути купол легкий, сучасний. З якоїсь причини кілька разів дах ремонтували – знов плаский, знов протікає. Рулонний газон вивезли “по будинках”, плитку недоробили. І загалом проєкту самого я так і не бачив, хоча це входило в мою роботу. А що залишилося власне від козацтва?” – ділиться з нами чоловік, який за його словами працював у “Хортиці”.

Під час останньої реконструкції у 2021-му році, зі слів чоловіка, він працював у Національному заповіднику. Зараз приходить на острів відпочити. Ми прогулялися оновленими місцями. Музей козацтва, на який виділили найбільше грошей, – не працює, через скляну стіну видно незавершені роботи з облаштування підлоги та стін, а також мішки, ймовірно, з будівельним сміттям. Коли ми наблизилися до стіни, щоб зробити фото, приїхала машина з написом “охорона”. Водій відкрив вікно і наполегливо попросив не знімати.

Попри те, що зафіксувати недоліки всередині будівлі не вдалося, зовні навколо та на її фасаді ми також побачили результат невиконаних обіцянок. Зокрема, незашиті шви, нерівно покладена плитка, тріщини, поржавілі залізні частини, залишені будматеріали тощо. Склалося враження, що роботи не тільки “покинули”, але й виконали неякісно. Втім вже скоро ці сліди можуть зникнути під час наступної реконструкції.

 

Реконструкція

2024.План 

У 2024 році політичне життя Запоріжжя зазнало неочікуваних змін. Спочатку, в лютому, призначили нового очільника Запорізької ОДА – Івана Федорова. Згодом депутати проголосували за дострокове припинення повноважень в.о. міського голови Анатолія Куртєва. Водночас з цим новим секретарем міської ради стала Регіна Харченко. Ці дві події спричинили й подальші кадрові зміни як у міській раді, так і в області. А також низку змін повʼязаних з життям міста.

Зокрема посаду в.о. генерального директора Національного заповідника «Хортиця» обійняв Валерій Шевченко. Достеменно невідомо, коли фактично чоловік прийшов до виконання обовʼязків, проте юридично це відбулося в березні 2024-го. 

* Про нового гендиректора відомо небагато – до 2021 року жив у Маріуполі. Потім працював заступником попереднього голови Запорізької ОДА Юрія Малашко. У період з 2021 по 2023 рік був заступником гендиректора з інженерно-господарської діяльності Національного заповідника «Хортиця» (у цей час відбувалася реконструкція).

Разом з цим на майданчику Dream опублікували нові проєкти повʼязані з реконструкцією Хортиці. Ініціатором виступає Запорізька ОДА. Перший щодо реконструкції Музею історії запорізького козацтва. План реконструкції передбачає ремонт та переобладнання адміністративного корпусу, зокрема роботи з фасадами і утепленням. А також ремонт експозиційних зал та фондосховищ, будівництво бомбосховища, повну заміну інженерних мереж з урахуванням вимог енергоощадження та безбар’єрності. Попередньо вартість реконструкції оцінюється у 250 мільйонів гривень. 

Редакція звернулася за коментарем до її ініціатора – Запорізької ОДА, проте відповіді не отримала.

Як працює Dream, пояснив нам експерт-антикорупційник Сергій Миткалик:

Dream система, яка фактично має супроводжувати процес відбудови від “А” до “Я”. На сьогодні чинним законодавством Dream визначено лише у “пілотній” постанові Кабінету міністрів про експериментальну розробку цифрової системи за відбудови. Проєкт “Хортиці” – один з прикладів використання інструменту для пошуку і  залучення інвестицій від держави, міжнародних донорів або інших благодійників. У цьому випадку план побудувати цей музей був, вони (ініціатори проєкту – ред.) його зараз внесли, приблизно описали його вартість і якщо у 2021 році були гроші, то зараз їх немає.

Відтак зараз на реалізацію реконструкції почали шукати гроші. Саме будівництво планують розпочати в березні 2025 року. А от 2,5 мільйона гривень на операційні витрати можуть знадобитися вже у жовтні 2024 року.

На думку експерта Сергія Миткалика, за основу візьмуть старий план, внісши в нього деякі зміни. Зокрема, безпекову ситуацію. Ініціатор зазначив, що хоче закінчити старі роботи.

Разом з цим Запорізька ОДА хоче побудувати ще й музей судноплавства з причалом. За розрахунками адміністрації його вартість може скласти 370 мільйонів гривень. Ця ініціатива передбачає нове будівництво, майстерні для консервації та реставрації старовинних суден та інших артефактів піднятих з дна Дніпра. Зараз памʼятки зберігаються у ангарі і не можуть бути евакуйовані через значні розміри. 

 

2021. Історія

Тепер повернемося на кілька років назад. У 2020 році за ініціативи президента Володимира Зеленського стартувала програма «Велике будівництво». На цей проєкт виділили рекордну за всю історію України суму – понад 120 млрд грн. До числа обʼєктів “Великого будівництва” того часу потрапила й Хортиця.

У плани входило відновити Музей козацтва, який перестав працювати ще у 2015 році. Причини з яких музей був закритий протягом 6 років – аварійність і відсутність грошей на відновлення. 

За перебігом реконструкції стежило все місто. Обласна рада не втрачала можливості розповісти про відродження острова і план зробити його туристичним “магнітом”. Проєкту присвятили навіть окрему вкладку на сайті ОВА, яка згодом була видалена. 

У 2021 році Національний заповідник оголосив низку тендерів. Загальна вартість тільки основних позицій (закупівлі від 300 тисяч) склала понад 135 мільйонів гривень.

Цим коштом мали відновити Музей козацтва, провести будівництво оглядового майданчика, доріжок, майдану «Козацьке Коло». А також зробити терасування крутих схилів, озеленити “Курган Єдності України”, встановити знаки для туристичної навігації і відремонтувати пішохідні доріжки “Тарасова стежина”.

Майже половина грошей передбачалась на реконструкцію музею. Хоча спочатку роботи оцінили у 70 мільйонів гривень. 

Першочергово відновити музей мали до серпня 2021 року. Однак згодом замовник і підрядник уклали низку додаткових угод, щоразу посуваючи терміни. Спочатку через “несприятливі погодні умови та велику кількість опадів” роботи продовжили до кінця серпня. Потім до жовтня, через несвоєчасне надання дозволу на початок робіт Державно архітектурно-будівельною інспекцією України. А у звʼязку з несвоєчасним початком закінчення перенесли вже на кінець 21-го року.

Однак і тоді музей не завершили, а продовжили строк дії договору та виконання робіт до березня 2022 року. А також перерозподілили фінасування робіт між роками (2021 рік – 32 млн грн, 2022 рік – 36 млн грн). 

У лютому 22-го почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну і роботи припинилися взагалі. Відтак їх виконали не до кінця і підрядник не отримав другий транш.

Разом з тим, за “переговорною процедурою” уклали ще один договір для виконання додаткових робіт по музею. По ньому тому ж підряднику сплатили 32 мільйони гривень. Оплату провели в останні дні 2021 року.

Тож виходить, що загалом за музей сплатили 66 мільйони гривень. І хоча другий транш по основному договору не провели, однак більшість робіт, зокрема з благоустрою, мали виконати ще до початку російського вторгнення.

Ми звернулися за коментарем до Національного заповіднику, щоб почути їх думку з приводу реконструкції. 

Заповідником відповідно до умов укладеного договору підряду роботи були прийняти частково, зокрема ті, які були прийняті представниками технічного нагляду та виконані без зауважень згідно затвердженої проектно-кошторисної документації. Станом на дату надання інформації проект не завершений  та у зв’язку із широкомасштабною російською агресією та тимчасовою окупацією понад 70% території області роботи були призупинено та об’єкт будівництва не законсервований, але заповідником виконуються, за можливістю, роботи для підтримки будівлі об’єкту у робочому стані” – Валерій Шевченко.

Хто виконував роботи і що з цим робити

Переможцем тендеру стало ТОВ “ГЕОС-УКБ”, що запропонувало на 700 тисяч менше від очікуваної вартості. Водночас інші два конкуренти не знизили ціну ні на гривню. 

Ярослав Пилипенко, старший аналітик проєкту DOZORRO TI Ukraine каже, що дана закупівля не містить як таких дискримінаційних вимог, хоча і є нюанси:

 

Разом з тим, Замовник вимагав щоб фінансова спроможність учасника закупівлі за останній звітний період повинна бути не менше ніж очікувана вартість предмета закупівлі (70 млн грн), а до виконання робіт підрядник залучив не менше 28 робітників.

Хоча дані вимоги були встановлені в межах діючого законодавства, однак вони могли суттєво обмежити конкуренцію. В той же час, жоден з потенційних учасників не оскаржував будь-яких вимог документації.

Звернули на цю закупівлю увагу й в Держаудитслужбі, яка встановила, що замовник безпідставно оголосив переможцем закупівлі ТОВ “ГЕОС-УКБ”. Заповідник з висновками не погодився і подав позов. Починаючи з 2021 року ДАСУ зверталася до судових інстанцій. Однак у кінцевому результаті суд скасував висновки Держаудиту за результатом моніторингу закупівлі як протиправної. Згодом Держаудитслужба намагалася скасувати ці рішення у касації, але допустила процесуальні порушення, тому суд відмовив у прийнятті касаційної скарги.

Журналісти звернулися за коментарем до виконавця робіт. Однак на наші  неодноразові запити до “ГЕОС-УКБ” прокоментувати ситуація відповіді ми не отримали.

І попри те, що працювати підрядник завершив у 2021 році (хоча міг ще відпрацювати, як мінімум січень і частину лютого 2022) виправити роботи все ж можна. 

Ярослав Пилипенко із DOZORRO TI Ukraine каже, що підрядник дає гарантійний строк – 10 років. А також, договір передбачає відповідальність за неякісні роботи – 20% від обсягу цих робіт.

Однак є нюанс – треба підтвердити, що роботи неякісні. Як це можна зробити, SODA розповів адвокат ГО “Платформи прав людини” Євген Воробйов:

 

За загальним правилом замовник будівництва має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Для цього замовник наймає підприємство чи ФОП, які проводять технічний нагляд, вони обов’язково повинні мати кваліфікаційний сертифікат. Особа яка проводить технічний нагляд, разом з підрядником проводять огляд робіт, у випадку виявлення недоліків оформлюється відповідний акт з недоліками.

Журналістки SODA звернулися до Національного заповідника “Хортиця” за коментарем. Генеральний директор Валерій Шевченко зазначив, що  вiдповiдно до умов укладеного договору підряду роботи були прийняті частково. Зокрема тi, якi були прийнятi представниками технiчного нагляду та виконанi без зауважень. Водночас чоловік зазначив, що замовник все ж мав зауваження щодо виконаних робіт про що письмово повідомив представників технiчного нагляду та підрядника.

Однак, надавати копії актів виконаних робіт і лист з зауваженнями нам відмовилися посилаючись на військову агресію Росії проти України.

Далі надаємо скріншот з аргументами Національного заповіднику “Хортиця”, який відмовив редакції SODA.

На роботи з технічного нагляду провели дві закупівлі на першій знизили очікувану вартість на 300 тисяч, потім провели додаткову – на 300 тисяч. Згодом, по основному договору замовник і виконавець уклали додаткову угоду на зниження ціни до 609 тисяч гривень. Відтак за цим договором замовник встиг виплатити 247 тисяч гривень, а за додатковим 304 тисячі гривень. Загалом роботи вартували понад пів мільйона гривень (551 тисяча). 

 

Проєкт (не) про збереження спадщини

Однак є у реконструкції ще одна менш очевидна проблема – схоже проєкт не сприяє збереженню спадщини.

Всі скрізь говорять, що історія і культурна спадщина важлива. У нас, на жаль, це лише констатуються. Ми постійно бачимо, як в різних містах або руйнуються, або спотворюються об’єкти спадщини” – каже Віктор Дворніков – архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, співзасновник організації «Платформа урбаністичного розвитку» та артпростору Bursa.

На думку експерта наразі спадщина сприймається як “тягар”, а державна політика прописана таким чином, що все зводиться виключно до охорони обʼєктів. 

Основна цінність будь-якого об’єкта спадщини – його автентичність. Коли він її втрачає, то вже не є правдивим історичним доказом. Саму ж реконструкцію або роботи з спадщиною загалом, чомусь сприймають, як роботи з покращення зовнішнього вигляду. Насправді ж це про відновлення технології, за якою був збудований цей об’єкт, відтворення матеріалів, які були використані.

Такої ж думки дотримується й історик, головний спеціаліст із історико-культурного надбання міста Запоріжжя Павло Кравчук.

Наступний рік буде ювілейним для Заповідника Хортиця. Буде 60 років з моменту його утворення. Це національне надбання. Не тільки регіональне чи міське. Відповідно до роботи над реконструкцією, над розвитком — має бути долучена громада. З технічної точки зору це називається – оголошення конкурсу на краще архітектурне рішення. І далі є етапи обрання і оскарження, а також може долучатися громадськість.

Чоловік зазначає, що у місті роками напрацьовувалися рішення повʼязані з збереженням козацтва на острові, однак жодне з них не було використане під час реконструкції.

Національна святиня перетворилася на осердя сучасного хіпстерського урбанізму. У цьому немає нічого поганого, але у нас достатньо парків і скверів, де ми можемо застосувати сучасні, урбаністичні ландшафтні рішення. Однак це в ніякому разі не можна робити на історико-культурній території

Підводячи підсумки, у 2025 році запланований новий етап реконструкції. Джерелами фінансування можуть бути донори, благодійники або бюджетні кошти, як і попередній раз. Реконструкція потрібна, однак задля збереження нашої історії і спадщини, і це треба врахувати, аби не витратити гроші на благоустрій, що знищує автентичність Хортиці.

 

Чому музей важливий і нам слід звернути на неї увагу?

Музей відкрили у жовтня 1983 року. З початку це був «Музей історії Запоріжжя», а не історії козацтва. Адже довгий час радянська влада заперечували факт існування козацтва. Там допускалися тільки матеріали про запорозьке козацтво у “світлі” радянської ідеології. Зокрема про боротьбу за соціалізм. 

І тільки після того, як Україна стала незалежною музей перепрофілювали під історії козацтва, водночас експозиції, присвячені епосі соціалізму, були демонтовані.