«11 тисяч тонн відходів»: чому руйнування стають новим ековикликом для Запоріжжя
Після кожного обстрілу Запоріжжя не лише втрачає будинки та інфраструктуру – місто поступово накопичує тонни відходів від руйнувань. Лише за останні півтора року зібрано понад 11 тисяч тонн. SODA розібралася, куди потрапляють відходи, і чому неправильне поводження з ним може обернутися екологічною загрозою для містян
Місто, що зазнало руйнувань
Що залишається після російського «прильоту»? Уламки конструкцій, залишки меблів, розбите скло, будматеріали, згорілі елементи побуту та інше. Це – відходи руйнувань.
Запоріжжя знає це надто добре – кожен район зазнав цих наслідків. В області та місті зруйновано та пошкоджено майже 15 тисяч житлових будинків. Без урахування інших обʼєктів: садочків, шкіл, магазинів, готелів.
Унаслідок регулярних обстрілів Запоріжжя зіткнулося не лише з руйнуваннями, а й із проблемою накопичення відходів. Відповідно до даних Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна у Запоріжжі пошкоджено або знищено 2 086 будинків. Зокрема, 968 приватних та 1 118 багатоповерхових. У контексті області ці цифри ще масштабніші: 11 146 приватних і 1 511 багатоквартирних будинків.
Це має вплив і на довкілля. Наприклад, шкідливі матеріали, що містяться у відходах руйнування, можуть розчинятися і потрапляти у ґрунтові води. А деякі будматеріали при руйнуванні утворюють уламки та пил, який наносить шкоду людям, що його вдихають.
Один із недавніх прикладів – обстріл Хортицького району, після якого фахівці Держекоінспекції зафіксували забруднення уламками території площею 50 м². Фахівці зібрали факти екопорушень для правоохоронців, пов’язаних зі збройною агресією.
Відходи руйнувань: масштаби загрози
Лише з січня 2024 по червень 2025 року у місті накопичилося понад 11 тисяч тонн відходів. І це ще без урахування попередніх двох років повномасштабної війни. Тож реальна кількість набагато більша.
Відходи руйнувань – це не лише уламки стін і даху. До цієї категорії належать усі частини пошкоджених або зруйнованих об’єктів, а матеріали та предмети, що перебували в момент обстрілу всередині або поруч і втратили свої властивості. Якщо взяти на прикладі будинку, то це може бути і побутова техніка, одяг, ліки, засоби для прибирання тощо.
Відходи мають спільні риси з будівельними та знесеними матеріалами, як це визначено в Законі України «Про управління відходами». Втім, специфіка їх утворення – результат бойових дій й тому ті ж будматеріали змішуються з землею, склом, фарбами, побутовою хімією, залишками вибухових речовин та іншим.
– Відходи знесення й будівництва відрізняються від відходів руйнувань. Якщо ми плануємо знести будівлю, то заздалегідь виймаємо скління, виносимо меблі, пластик, деревину тощо. Прибираємо ліки і речовини, що можуть мати вибухонебезпечний характер. А коли в житлову будівлю потрапляє снаряд, усе це змішується, – розповідає Анна Амбросова – екологиня та представниця організації «Досить труїти Кривий Ріг».
Тобто на відміну від будівельних відходів, що виникають у контрольованих умовах, відходи руйнувань зʼявляються хаотично та некеровано. Їх склад – надзвичайно різноманітний: цегла, залізобетон, кераміка, бітум, смоли, ізоляційні матеріали, азбестовмісні конструкції, ґрунт, деревина, скло, пластик, папір, текстиль, побутові відходи, а також змішані залишки з вмістом небезпечних речовин. Через це поводження з такими відходами вимагає особливого, відмінного від звичайного, підходу.
Також одними з основних компонентів відходів є частини будконструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж та санітарно-технічних приладів.
– Окрім того, залишки руйнувань можуть бути забруднені вибуховими, радіоактивними і хімічними речовинами (ред. – залежно від обʼєкта). Саме тому передбачена чітка послідовність дій щодо поводження з такими відходами.
Зокрема, існують речовини, які можуть навіть спалахнути під час розбору завалів. Тому співробітники спеціальних служб перш за все обстежують місця на наявність вибухових і небезпечних речовин, а також тіл загиблих. І тільки після завершення всіх процедур дають дозвіл на розбір завалів – додає Анна.
Як мають поводитися з відходами руйнувань: вимоги та порядок
В Україні затверджено документи, які регулюють поводження з відходами. Також розроблено й порядок дій у разі утворення відходів внаслідок руйнувань. Координацію всіх етапів – від фіксації до утилізації – мають забезпечувати виконавчі органи місцевого самоврядування або, у разі їхньої відсутності, – військова адміністрація. У випадку Запоріжжя – це виконавчі органи міської ради.
Хоча як зазначає член правління організації Zero Waste ZP Іван Калоша є й певні нюанси щодо цих документів:
– Деякі громади в яких немає руйнувань не знають, що з цією нормою робити. У принципі всі інші речі написані, але як рекомендації, тому по факту в кращому випадку їх (відходи – ред.) в окремому місці складають. Хоч деякі громади втілюють і сортування і переробку, хоча б частково.
Ми звернулися також до ЗМР щоб уточнити, чи створювався окремий орган для координації управління з відходами. Згідно з відповіддю Запорізької міської ради у місті ще не визначено уповноваженого органу, який відповідав би за управління відходами, що утворюються внаслідок збройної агресії. Наразі «питання, що перебуває на розгляді».Отже, саме виконком має забезпечити алгоритм дій.
*Алгоритм дій включає: обстеження пошкоджених будівель; виявлення та облік відходів; визначення місць тимчасового зберігання; затвердження переліку об’єктів, що підлягають демонтажу; підготовку документації; організацію сортування та вивезення відходів до спеціалізованих обʼєктів.
Згідно з іншою відповіддю ЗМР здiйснює фiксацiю, оцiнку обсягiв і класифікацію відходів, організовує вивезення, тимчасове зберігання та утилізацію.
У процесі беруть участь:
- Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС),
- військова адміністрація (у разі потреби),
- інші залучені структури.
Також міська рада зазначила, що :
- первинний демонтаж проводиться після завершення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
- відповідальність за проведення первинного демонтажу покладається на виконавчі органи;
- ці органи визначають замовника відповідних робіт;
- безпосереднє виконання демонтажу здійснюється уповноваженими підрядними організаціями з дотриманням вимог безпеки та містобудівного законодавства.
Де тимчасово зберігається зруйноване житло
Багатоповерхівка по Зестафонській, 8 першою у Запоріжжі постраждала внаслідок влучання російського снаряду ще у жовтні 2022 року. За нею – десятки інших адрес, серед яких будинок на проспекті Соборному, 44 і Сталеварів,16. Ми вирішили з’ясувати, що відбувається з уламками зруйнованих осель?
Згідно з відповіддю на наш запит, у місті функціонують два полігони, куди можуть тимчасово вивозити відходи руйнувань:
- Об’єкт незавершеного ПТПВ №3 на території Широківської громади.
- Полігон твердих побутових відходів №1 (ПТПВ №1) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова, 10В. З зазначенням, що наразі потужність полігону дозволяє видалення (захоронення) відходів від руйнувань.
Саме ці ділянки були визначені згідно з рішенням Ради оборони Запорізької області від 19.12.2023 № 174 «Про визначення та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Запорізькій області». Однак на практиці ситуація виглядає складніше.
Відходи від будинків на Зестафонській і проспекті Соборному вивозять не на один із полігонів:
«Сміття, що утворюється під час демонтажу пошкоджених (зруйнованих) будівель, а також під час подальших робіт із капітального ремонту або нового будівництва за вказаними адресами, буде вивозитись з обʼєктів з використанням потужностей полігону будівельних і комунально-змішаних відходів ТОВ «ВЕЛЬТУМ-ЗАПОРІЖЖЯ».
Тобто, відходи руйнування від будинків по вул. Зестафонської, 8 та проспекту Соборному, 44 вивозитимуть на полігон будівельних і комунально-змішаних відходів. Цей майданчик не згадується у списку визначених для тимчасового зберігання. Ба більше – за інформацією наших джерел, у 2022 році сміття зі Зестафонської просто висипали поруч із ПТПВ №3 – без сортування та обробки. Проте на той момент місця для тимчасового зберігання не були визначені, а алгоритм дій не був встановлений.
Подібна ситуація і з будинком на Сталеварів, 16. Відходи отримані внаслідок демонтажу та відбудови по об’єкту по вул. Сталеварів, 16 вивезли на Мокрянський глиняний кар’єр Степнянської сільради. На підставі укладеного договору між виконавцем ремонтно-будівельних робіт ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ» і ТОВ «ЕКОПОСТ». Інформація щодо сортування отриманого сміття – відсутня. Тобто знов ж таки зовсім на інший полігон.
У 2022–2024 роках, за даними колег з «Відбудова.Запоріжжя», близько 9 тисяч тонн відходів вивезли на ПТПВ №1. Полігон твердих побутових відходів №1 офіційно визначили як тимчасове місце зберігання, додавши у відповіді: «наразі потужність полігону дозволяє видалення (захоронення) відходів від руйнувань». Втім, критичний стан полігону був зафіксований ще задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Ще у 2020 році журналістка-розслідувачка Катерина Рождественська звертала увагу на перевантаження полігону.
За її підрахунками, за 68 років експлуатації на полігоні накопичилось близько 16,5 мільйонів тонн відходів. Якщо поділити цю кількість на площу полігону, навантаження становить приблизно 500 тисяч тонн на гектар. А якщо врахувати, що висота складування, найімовірніше, перевищує 20 метрів, – масштаби проблеми стають ще очевиднішими.
Майданчики для тимчасового зберігання відходів від руйнувань мають відповідати певним вимогам. Зокрема, територія повинна бути облаштована твердою та рівною основою з бетону, асфальту або ущільненого ґрунту, вкритого геомембраною завтовшки щонайменше 1,5 міліметра з додатковим захистом не менше 0,5 метра. Також за потреби слід забезпечити організоване відведення атмосферних опадів, освітлення території, а також облаштувати в’їзд і під’їзні шляхи для безперешкодного проїзду транспорту.
Тож, виходить, що у Запоріжжі функціонують офіційно визначені полігони для тимчасового зберігання, однак фактична практика демонструє хаотичність – сміття звозять і на інші майданчики. Водночас навіть офіційно затверджений полігон ПТПВ №1 працює на межі перевантаження – ще до початку повномасштабної війни на ньому накопичилось понад 16 мільйонів тонн відходів, що ставить під сумнів його потужності для тимчасового зберігання відходів від руйнувань. Окрім того на територіях тимчасового зберігання відходів від руйнувань забороняється їх змішування, а також недопустиме розміщення інших видів відходів.
Сортування – важливе
Окрім визначення місць тимчасового зберігання, одним з етапів у поводженні з відходами руйнувань є їхнє сортування. Саме воно відкриває можливості для подальшої переробки, зменшує навантаження на полігони і дозволяє повторно використати матеріали, які залишилися після обстрілів.
На важливості цього підходу наголошує член правління організації Zero Waste ZP Іван Калоша:
– Відходи бажано не просто туди (на відведені полігони – ред.) складати, а розділяти. До речі, розділяти зручніше на місці руйнувань, а не везти купу на майданчик і там щось думати. Вже є приклади, коли у партнерстві громади, бізнес будівельний і донора, потроху скинулись і прям відсортовували, виділяли щось корисне, небезпечне і т.п. і потім щось будували з того нове.
Такі приклади свідчать: сортування може стати дієвим інструментом вже зараз. Відходів руйнувань за класифікацією належать до четвертого класу небезпеки, тобто їх цілком можливо повторно використати після перевірки й обробки.
– «Відходи руйнувань загалом належать до четвертого класу, тобто вважаються цілком придатними для подальшої переробки, в тому числі рекультивації порушених земель, промислових територій чи ліквідації наслідків – банально, наприклад, для засипання воронок. Після перевірки й сортування вони також можуть бути використані повторно: вціліле скло, плити перекриття, стінові панелі, цегла та ін. – за прямим використанням, уламки конструкцій, лом металів, бой скла і т.ін. – для рециклінгу, іншого матеріального відновлення, зокрема й зворотного заповнення підземних виробок та кар’єрів, в яких закінчена промислова розробка», – додає екологиня Анна Амбросова.
Світова практика підтверджує ці слова: у багатьох країнах відходи використовують повторно.
– «У світовій практиці є багато прикладів: з відходів виготовляють штучний шовк, папір, сухі дріжджі, штучну бавовну, спирт, деталі машин тощо. Макулатура, звісно, йде на переробку в папір. Наприклад, із неї можна виготовляти теплоізоляційні матеріали», – Анна Амбросова
Наразі немає підтвердженої інформації, що на полігонах у Запоріжжі здійснюється сортування відходів. Водночас відомо, що на самих об’єктах руйнувань відходи не розділяють – про це прямо зазначили розпорядники інформації щодо згаданих адрес.
Отже, в області та місті зруйновано або пошкоджено майже 15 тисяч житлових будинків. Лише за останні півтора року зібрано понад 11 тисяч тонн відходів, однак реальна цифра значно більша, адже перші руйнування сталися ще у 2022 році. У Запоріжжі визначено два полігони для тимчасового зберігання таких відходів, однак фактична практика свідчить про хаотичність: відходи вивозять і на інші майданчики. Один із головних полігонів ПТПВ №1 ще до початку повномасштабного вторгнення накопичив понад 16 мільйонів тонн відходів (2020), що ставить під сумнів його здатність приймати нові обсяги. До того ж немає інформації, що на полігонах проводиться сортування. А безпосередньо на місцях руйнувань відходи не розділяють, про що свідчать офіційні відповіді органів влади.
На тлі постійного зростання обсягів відходів ризики для довкілля та здоров’я мешканців лише посилюються. Тож питання ефективного, контрольованого й безпечного управління відходами від руйнувань залишається важливим для Запоріжжя.
Це розслідування створено в межах програми Екстреної фінансової підтримки українських незалежних розслідувальних медіа за підтримки Kyiv Media School — освітньої ініціативи Media Development Foundation.