Різнотравʼя як альтернатива газонам: екоактивісти досліджують новий формат озеленення Запоріжжя

У Запоріжжі стартував зелений експеримент – громадська організація «Екосенс» разом з активістами та фахівцем із пермакультури Володимиром Марчуком взялися за переосмислення підходів до міського озеленення. На кількох клумбах у парку Трудової слави вони висіяли суміші різнотрав’я, щоб показати, що альтернатива традиційному газону існує

Місяць тому громадська організація «Екосенс» разом з активістами та пермакультурним і ландшафтним дизайнером, Володимиром Марчуком розпочали експеримент з різнотравʼя в парку Трудової слави в Запоріжжі. 

Погодивши з міською владою, вони обрали три клумби біля дитячого майданчику, дві з яких засадили сумішами насіння, а одну вирішили просто не косити, щоб порівняти результати і подивитися, що ж виросте в таких умовах. 

– Різнотрав’я – це європейський тренд міського озеленення, який полягає в тому, щоб дібрати максимально природні для певної місцевості рослини. Для Запоріжжя підходять посухостійкі рослини, сонцевитривалі і які вимагають мінімуму догляду, – розповідає Тетяна Жавжарова, голова ГО «Екосенс». 

Переваги різнотрав’я, як підходу до міського озеленення, в тому, що це захід адаптації до зміни клімату. Висаджування рослин, які притаманні саме цій території, дозволяє економити воду для поливу, що, своєю чергою, економить міський бюджет. Також це економія на праці робітників комунального господарства «Зеленгосп», бо такі рослини не вимагатимуть підрізання.

– Всі ми любимо троянди і, звісно, вони мають бути. Але на багатьох ділянках має сенс саме залишати такі посухостійкі та витривалі місцеві рослини, – зазначає Тетяна.

Також у перевагах різнотрав’я є привабливість для місцевих комах-запилювачів, це допомагає зберігати їхнє біорізноманіття. 

Тетяна каже, що такий експеримент в міському просторі у їхньої організації перший. Однак вони вже робили освітні заходи для ОСББ та дитячих садків, де розповідали про користь місцевих рослин та започаткували проєкт «Хортицький город» з сумішами лікарських і ароматичних рослин. 

Ці ж ділянки в парку засіяли місяць тому, поливали декілька разів на тиждень. Хоч рослини і посухостійкі, але поки вони маленькі, то потребують вологого грунту, щоб дати паростки. Десь через місяць можна буде вже побачити повноцінний результат. 

– Ми тримаємо кулаки за те, щоб воно все гарно виросло і наша міська влада зрозуміла, що можна і таким чином підходити до озеленення. В тому ж Берліні, в містах Чехії, Німеччини це вже давно впроваджено. Там навіть городи міські з’являються, не тільки міські луки. В Києві є програма з висадження міського різнотрав’я, в Вінниці теж, яка називається «Луки Вінниці».

В Запоріжжі досі залишаються традиційні підходи, однак під час повномасштабної війни та кліматичних змін є сенс подивитися на це під іншим кутом.

– Скошені ділянки, які перетворюються на голу пустелю, не підходять для комфорту людей, тому що дуже сильно перегрівається ґрунт, стає спекотніше. Рослини ж зберігають вологу, – говорить Тетяна.

Рослини екоактивісти висадили різні, як багаторічні, так і однорічні, які кожного року розмножуються самостійно, завдяки самовисіванню. 

– Для прикладу, в мене досі на власній ділянці росте та суміш, яку я посадила 3 роки тому. Кожен рік вона змінюється, кожен рік вона інша, нова. 

Володимир Марчук, експерт з пермакультури, розповідає, що на цих ділянка висаджені голаднська суміш і суміш, яку Володимир підбирав самостійно.

– На першій ділянці ми висіяли Голандію, тобто голландська суміш, яка є на сьогоднішній день на ринку. На другій ділянці авторська суміш мого виробництва. Фактично я зібрав колекцію із 300 видів рослин, в основному місцевої флори, але не тільки місцевої, тому що клімат змінюється і ми розуміємо, що треба пристосуватися. В даному випадку я змішав 130 видів, які ми висіяли на цій ділянці.

Через місяць на ділянках вже можна буде побачити шавлію степову, звіробій звичайний, та навіть ковилу, якщо посміхнеться вдача. 

Володимир розповідає, що ця ідея у організації «Екосенс» зародилася давно, але про ділянки вдалося домовитися тільки місяць тому. Навіть були сумніви, чи висівати в такий час, бо літо, спека. Однак природа допомогла – були дощі. 

– Зараз ми прийшли доглядати, тому що підготовка ґрунту під висів такої суміші має бути така ж ретельна, як і під висів газону. Однак підготувати ґрунт, як хотілося б, ми не змогли, тому вийшло так, що наразі треба виривати ту саму берізку, яка вже вкорінилася, росте значно швидше ніж рослини, які ми висіяли. Вона застеляє землю і заважає іншим рослинам, які тільки починають свій життєвий шлях.

Різниця між сумішами також і в висоті рослин. Голландська суміш низькоросла, бо є дослідження, що висока трава у людей асоціюється з захаращеними територіями, тому вибір пав саме на низькорослу суміш. 

Друга ж суміш різнопланова. В центрі ділянки висаджені високорослі рослини, ближче до краю – середньої висоти, ще ближче – низькорослі. У підсумку це має виглядати як піраміда. 

«Екосенс», як каже Тетяна, не має на меті довести, що все Запоріжжя треба засаджувати різнотравʼям, однак звернути увагу на цю практику в умовах зміни клімату і задля економії коштів можна.

– Ні, ми не хочемо, щоб саджали всюди, тому що монополія – це теж не є добре. Має бути міський простір різноманітним, зручним, комфортним для людей. І про естетику теж не варто забувати. Я сподіваюся, що поступово, через громадських активістів, через волонтерів, через медіа, будемо показувати, що це прогресивний досвід і люди матимуть можливість вибору.

Експеримент із різнотрав’ям від «Екосенс» – це приклад того, як екологічна свідомість, науковий підхід і громадська ініціатива можуть стати інструментами змін у міському просторі. Такий формат озеленення економить ресурси, підтримує біорізноманіття та створює комфортніші умови життя. Хоч це лише перші кроки, активісти сподіваються, що позитивні результати надихнуть мешканців Запоріжжя та владу міста та стануть поштовхом до більш сталого підходу до озеленення громадського простору у часи кліматичних і соціальних викликів.