Найбільш гучні розслідування НАБУ у Запоріжжі

Відтоді, як депутати проголосували за скандальний закон №12414, який забрав незалежність у антикорупційних органів, це викликало хвилю дискусій серед українців. Втім, за десять днів протестів, Рада ухвалила новий законопроєкт №13533, який повернув НАБУ та САП незалежність. Але дискусії в суспільстві не зникли, у коментарях часто можна почути: «а що взагалі зробило НАБУ, хоча б один випадок наведіть?», «хоч когось вони притягнули до відповідальності?». SODA зібрала історії з Запоріжжя, які розслідувало НАБУ: деякі з них вже завершені, інші перебувають ще у стані розслідування

Повернення ЗТМК державі

У 2013 році на базі державного підприємства створили ТОВ «ЗТМК», засновниками якого стали: Фонд держмайна України (51% акцій) та кіпрська компанія TOLEXIS TRADING LIMITED, що пов’язана з олігархом Дмитром Фірташем (49% акцій). Компанія зобов’язалася вкласти 110 мільйонів доларів на оновлення виробництва та погашення боргів держпідприємства. У 2014-2015 роках на оновлення надійшло 880 мільйонів гривень.   

Однак НАБУ і САП  встановили, що 492 мільйони гривень директор комбінату Володимир Сивак спрямував на погашення боргів держпідприємства перед іншими компаніями та банками, хоча, за умовами договору, ці платежі мала здійснити саме кіпрська компанія, а не директор товариства.

Слідство встановило, що дії Сивака завдали збитків у «особливо великих розмірах» і вже у вересні 2016 року його затримали за підозрою в розтраті коштів. 

Справу Сивака розглядали різні суди: спершу Заводський райсуд Запоріжжя його виправдав, апеляція погодилася з цим рішенням, але Верховний Суд скасував виправдання й відправив справу на новий розгляд. Після цього Апеляційна палата ВАКС перекваліфікувала обвинувачення і призначила Сиваку 3,5 роки ув’язнення та заборону обіймати керівні посади, однак Верховний Суд знову скасував цей вирок, вказавши на неповний аналіз доказів, і справа знову повернулася на розгляд.

За інформацією журналіста Олега Новікова, наступного дня після оголошення вироку Сивак залишив Україну й міг втекти до Австрії.

Паралельно тривала судова справа щодо власності на комбінат, і лише у травні 2022 року Касаційний суд поставив остаточну крапку: Запорізький титано-магнієвий комбінат повернуто у власність держави.

Справа медичних тендерів

За даними слідства, упродовж 2023-2024 років заступник голови Запорізької обласної ради разом із двома помічниками неодноразово передавали одному з директорів обласної лікарні гроші, за які посадовець мав сприяти перемозі «потрібних» компаній у тендерах, а також відкрити рахунок у визначеному банку та розмістити на ньому кошти медзакладу.

19 лютого 2024 року підозрюваних викрили «на гарячому» одразу після передачі чергової частини неправомірної вигоди, а наступного дня їм повідомили про підозру. Загальна сума хабарів – 650 тисяч гривень.

У вересні 2024 року НАБУ і САП завершили розслідування й передали справу до суду.

За даними видання «Слово і діло», мова йде про заступника голови Запорізької обласної ради Владислава Куценка, його помічника Олександра Чижеликова та депутата облради В’ячеслава Колесникова.

Справа «Запорізького електровозоремонтного заводу»

Наприкінці 2014 року керівник ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та його заступник разом із третьою особою організували схему із завищенням цін під час закупівель. Вони забезпечили перемогу пов’язаного з організатором приватного товариства в тендері на постачання 30 коліс для електровозів. Договір уклали на суму 2,45 мільйона гривень, хоча ринкова ціна складала близько 1 мільйон гривень. 

Таким чином підприємство зазнало збитків на понад 780 тисяч гривень.

29 квітня 2024 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду винесла вирок:

• Колишнього керівника заводу та його заступника засудили до 4 років позбавлення волі, а також позбавили права обіймати керівні посади протягом трьох років і призначили штраф у 17 тисяч гривень.
• Організатор схеми отримав 5 років позбавлення волі та таке ж додаткове обмеження щодо посад і штраф у 17 тисяч гривень.

Справа по зловживанню в енергетиці

З липня 2016 року детективи розслідували зловживання посадовців ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПрАТ «ХК «Енергомережа». Було встановлено, що керівники організували схему виведення грошей із державних енергокомпаній через укладання фіктивних договорів, за якими борги і платежі переказувалися на рахунки фіктивних компаній.

В результаті кошти, що мали надходити на рахунки «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго», опинялися на рахунках фіктивних підприємств, через що державні компанії втратили 544 мільйони гривень.

У 2020 році розслідування щодо «Запоріжжяобленерго» було завершено, а справа розглядалась у Вищому антикорупційному суді.

Справа заступниці керівника Запорізької обласної прокуратури

За даними слідства заступниця керівника Запорізької обласної прокуратури отримала 40 тисяч доларів США, за які обіцяла допомогти у кримінальному провадженні: змінити підслідність справи, скасувати арешт майна та не допустити притягнення до відповідальності за іншими статтями.

23 вересня 2024 року її затримали «на гарячому» одразу після одержання хабаря. 

У липні 2025 року прокурори САП скерували до Вищого антикорупційного суду. 

Як повідомляє «Суспільне Запоріжжя» фігуранткою справи є Наталія Максименко. 

Корупція на дронах та РЕБ: серед підозрюваних – Владислав Марченко

За даними слідства, у 2024-2025 роках група посадовців і бізнесменів організувала схему розкрадання бюджетних коштів, які органи місцевого самоврядування виділяли на закупівлю безпілотників та систем радіоелектронної боротьби для армії.

Схема працювала так: виробник постачав обладнання за завищеною ціною, а частина коштів у вигляді «відкатів» поверталася чиновникам та організаторам. Наприклад, під час закупівлі систем РЕБ учасники групи отримали до 30% від суми контракту. Подібне було і з закупівлею FPV-дронів на майже 10 мільйонів гривень, їхню вартість завищили приблизно на 80 тисяч доларів США.

Крім цього, власники підприємства за гроші оформлювали на роботу осіб та забезпечували їм «бронювання», блокуючи можливість їх мобілізації до лав ЗСУ.

Центр протидії корупції повідомляє, що одним із ключових фігурантів є фактичний власник компанії «Акоптерс» Владислав Марченко. Вищий антикорупційний суд взяв його під варту із внесенням застави у 15 мільйонів гривень. ЦПК також нагадує, що Марченко вже був фігурантом скандалу навколо тендеру на відбудову корпусу «Охматдиту». Тоді пов’язана з ним фірма «Буд-технолоджі» перемогла попри вигідніші пропозиції інших учасників.

Авторка матеріалу – Вікторія ТЕРТИШ