Мор риби, втрата рибного господарства та нерестових площ: як війна вплинула на запорізькі водойми
Восени у ставку біля Запоріжжя-Лівого мешканці виявили десятки мертвих риб. За кілька місяців до цього подібна ситуація сталася на березі двох водойм області. Поблизу відчувався різкий запах, поверхня була вкрита тілами судака, сазана, товстолобика, сріблястого карася. Випадки мору риби у Запорізькій області траплялись і раніше: за останні пʼять років задокументували майже пів мільйона загиблих екземплярів.
Проте 76% від загальної кількості припало на 2023 рік. SODA дослідила, як повномасштабна війна вплинула на іхтіофауну та рибне господарство регіону
Мор: 9,3 тонни загиблої риби
Цього літа мешканці Кушугумської громади виявили на узбережжі озера Малий Кушугум мертву рибу. Державні інспектори Запорізького рибоохоронного патруля зафіксували цей випадок. Попередні збитки оцінили у понад мільйон гривень. Згодом випадок повторився на іншій водоймі.
У межах міста повідомлення про мертву рибу в Дніпрі надходили у червні. А нещодавно задокументували і випадок у ставку неподалік Запоріжжя-Лівого.
Мор риби – не нове явище для запорізьких водойм. Так, у період з 2020 по 2024 рік загинуло понад 459 тисяч риб із сумарною вагою близько 9,3 тонни. Кількість загиблої риби значно відрізняється по роках, а причини мору зумовлені різними факторами Ми проаналізували дані за пʼять років, аби побачити, якою була ситуація до початку повномасштабної війни і після.
У 2020 році у водоймах Запорізької області зафіксували три випадки загибелі риби. Найбільший стався на річці Молочна поблизу села Благодатне, де загинуло понад 3,5 тисячі особин різних видів. Загалом протягом року втрати становили близько 5,4 тисячі екземплярів вагою понад 650 кілограмів.
Наступного, 2021 року, масштаби збільшилися майже в двадцять разів. Тільки у липні на річці Верхня Терса у смт Новомиколаївка зафіксували загибель понад 33 тисяч сріблястих карасів або близько 1,6 тонни риби. Тоді ж зафіксовано й загибель 9,5 тисяч верховодок та понад 61 тисячу сонячних окунів. Загалом загинуло – майже 105 тисяч риб. Це понад 2,1 тонни риби.
У рік початку повномасштабної війни задокументовано найменше втрат: офіційно лише один випадок у заплавній ділянці Каховського водосховища, де загинули 18 екземплярів.
Перелом відбувся у 2023 році. Уже в січні у протоках Сердюки та Партизани в Запорізькому районі загинули понад 325 тисячі риб. Загалом за рік зафіксовано 4 випадки і область втратила понад 348 тисяч екземплярів. Це був мор найбільший за масштабами за всі роки спостережень.
У 2024 році цифра різко впала. Загальні втрати за рік у місті та області – близько 316 риб, вагою 58 кілограмів.
Причини морів
Аналіз показує, що 76% усіх зафіксованих втрат припало на 2023 рік, тоді як решта років разом становлять близько 24%. Найменші показники загибелі риби спостерігалися у 2022-му. Також відносно мало загинуло і у 2024 та частково у 2025-му. Остаточні дані за цей рік ще не підраховані, а окремі випадки й надалі фіксуються. Тож варто подивитися на причини загибелі риби за кожен рік окремо.
Так, у 2020-2022 роках загибель риби фіксувалася в літній період і пояснюється природними задухами. У цей час при високій температурі води знижується вміст розчиненого кисню, що створює несприятливі умови для риб, особливо у невеликих і мілких водоймах.
Надалі ситуація змінилася. Так, у 2022 році під час відходу російські війська підірвали на греблі Каховської ГЕС ділянки автомобільної магістралі та залізниці. При цьому сама гребля зазнала пошкоджень: на місці вибуху протікала вода, рівень води в Каховському водосховищі опустився до найнижчого за три десятиліття рівня. Вплив на екосистему від руйнування гідровузла Каховської ГЕС відмічено вже з 11 листопада 2022 року і надалі.
У червні 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції. Спочатку це спричинило масштабне затоплення українських територій, а згодом – різке зниження рівня води у водоймах. Почалося осушення, застій води, її швидке прогрівання та дефіцит кисню.
Гідравлічне сполучення порушено. У житті більшості видів прісноводних риб, які мешкають у басейні Дніпра, гідрологічний чинник має суттєво значення для нормального функціонування будь-якого іхтіоценозу (ред.сукупність різних видів риб). Тобто більшість видів риб залежить від нормального водообміну. До того ж саме водообмін сприяє насиченню водного середовища киснем і зрозуміло збагачує фауну – пояснює експерт Микола Причепа.
У 2024 році цих наслідків додалися інші фактори. Це можливе ураження риби грибами, що могло спричинити її загибель у Гребному каналі. Водночас у квітні причиною загибелі стала ракетна атака на греблю ДніпроГЕС, після якої у воді зафіксували забруднення нафтопродуктами. А у жовтні в Балабинській затоці аналіз проб води показав перевищення гранично допустимих концентрацій сульфатів, заліза та органічних речовин.
У 2025 році зафіксовано два випадки. Перший сталися через задуху внаслідок відокремлення протоки від основного русла р. Дніпро та її обмілінням. Що своєю чергою призвело до більшого прогрівання води і зниження вмісту розчиненого кисню. Другий – порушенням гідрологічного режиму внаслідок осушення Каховського водосховища та високою температурою.
Чому риби стало гинути менше?
У останні два роки риби загинуло значно менше, ніж попередні роки. На перший погляд може здатися, що відбулися покращення. Проте причина зменшення кількості загиблої риби також повʼязана з війною і не відображає позитивних змін.
У 2022 році менше уваги могли приділяти вивченню і підрахункам, бо на нього припав початок повномасштабної війни. З приводу 2023 року – очевидно підрив і обміління, порушення гідравлічного зв’язку між водоймами, перенасичення водойми органікою (загибель і розповсюдження бактерій і гниття). У 2024-2025 у меншій кількості і об’єми, але все ж були замори риб. Слід зауважити, що у 2023 році мор був настільки сильний, що риба загинула значною мірою. Загалом, у Каховському водосховищі таким чином загинуло чимало риб – дивлячись на цифри доповнює експерт Микола Причепа.
Однак основними причинами цих «менших» цифр є відсутність зариблення та повна втрата нерестових площ Каховського водосховища (площ, де риба розмножувалася). Так, заходи зі штучного відтворення водних біоресурсів у 2022–2025 роках не здійснювалися. Останні кілька років на такі заходи грошей не виділяють.
Спочатку військових дій ніяких заходів з відтворення не було, тобто зариблення не відбувалося. Було кілька джерел надходження на це. Перш за все, кошти виділяли з бюджету на ці заходи. Другим джерелом надходження на зариблення були гроші від реалізації лотів господарської діяльності та промислового вилову. Третім джерелом – були громадські організації, що могли здійснювати зариблення під контролем, – Максим Бронзюк, головний спеціаліст відділу іхтіології Держрибагенства в Запорізькій області.
Для порівняння ми дослідили процес зариблення до 2022 року. Так, за 2020 рік у Каховське та Дніпровське водосховища в межах Запорізької області випустили понад 493 тисячі молоді рослиноїдних риб та коропа.
За 2021 рік у Каховське та Дніпровське водосховища випущено 250 тисяч різновікової молоді рослиноїдних риб, коропа, щуки та сома.
Тобто за два роки це майже 750 тисяч риб, на противагу наступним рокам без цих заходів.
Окрім загибелі риби та відсутності її відновлення війна вплинула і на промисловість та рибне господарство. Наразі промисловий вилов заборонений у всієї Запорізької області.
У промисловому плані Запоріжжя втратило 100% користувачів, тому що в нас промисловий був зосереджений на ближчий до Кушугуму, і далі в сторону Василівки. Тобто, всі охоронні потужності на сьогоднішній день вони зруйнувані або захоплені, – Максим Бронзюк, головний спеціаліст відділу іхтіології Держрибагенства в Запорізькій області.
Водночас Максим Бронзюк відмічає, що дослідити і сказати повні втрати на сьогодні просто неможливо. Адже немає доступу до всіх територій області. Навіть після підриву дослідження наслідків і втрат відбулося тільки частково, через тимчасову окупацію та безпекові моменти. Наприклад, ворожі дрони.
Коли буде відновлення
Заходи з відновлення почнуться, якщо ситуація стане стабільнішою та контрольованою. Максим Бронзюк зазначає, що ймовірно це буде не раніше ніж через 5 років.
По-перше, акваторію необхідно буде знешкодити від того, що залишиться після війни. По-друге, прийняти рішення щодо часткового відновлення або не відновлення греблі Каховської ГЕС. По-третє, далі будуть відповідні дослідження, тому що ми не можемо випустити будь-яку кількість риби. Вона повинна бути науково обґрунтована,а ситуація досліджена.
Дослідження потрібні, щоб побачити остаточну кількість загиблої риби та її види, а також яких змін зазнало довкілля.
Відбувається трансформація екосистеми. Тобто, коли було водосховище – це була екосистема озерного типу. Сьогодні вона більша річкового типу. Це означає, що перевагу отримують ті види риб, які мешкають саме у річці. Наприклад, білизна, чехоня тощо.
Підводячи підсумки, Максим Бронзюк додає, що які б втрати на сьогодні не були, вони не є остаточними і дослідження та відновлення можливе лише за стабільної безпекової ситуації.
Отже, досвід останніх п’яти років показує, що війна призвела до рекордних втрат. Зменшення масштабів у 2024-2025 роках не означає відновлення – риби стало менше через виснаження популяцій, втрату нерестових площ та відсутність зариблення. Також знищено промислове господарство.
Водночас дослідити повні втрати наразі неможливо, адже значна частина територій залишається під тимчасовою окупацією росіян, а безпекова ситуація нестабільна. Відновлення можливе лише після завершення війни, коли буде проведене розмінування, вирішена доля Каховської ГЕС та здійснені наукові дослідження всіх наслідків для наших водойм.
«Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення регіональної журналістики екологічних розслідувань та розширення видимості завдяки новим партнерствам», який реалізується ГО «Інститут успішного міста» (Рубрика) та ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Journalismfund Europe».