Місце сили, серце Хортиці: прогулянка до меморіально-туристичного комплексу «Скіфський стан»

В самому серці Хортиці, на найвищій точці, знаходиться місце сили, місце спокою та енергії – меморіально-туристичний комплекс «Скіфський стан». Зараз він закритий, екскурсії туди не проводять, деякі експонати вивезли, але це музей під відкритим небом, тому потрапити туди можна. Походити, зарядитися енергією. Саме так ми і зробили, а тут ділимося з вами сонячними спогадами

Сонячний день підказує нам, що сьогодні точно не варто сидіти вдома. Застрибуючи в машину, обговорюємо маршрут – через Набережну, по мостам, ліворуч, до зупинки ЦІМЕТ, ліворуч. Декілька десятків хвилин і нас зустрічають рослинні пейзажі Хортиці. 

Пам’ятник писанці, кінний клуб, а за ним, як стовпи Аргоната з «Володаря перснів», дають дозвіл на проїзд «Козаки в дозорі”. Повз селище Садоводів, базу відпочинку «Дніпро», ще трошки далі, праворуч і ми на місці – меморіально-туристичний комплекс «Скіфський стан». 

Паркуючи автівку, відразу звертаємо увагу на насип з дивною річчю. Виявляється, що це скіфський казан, який використовували для колективного приготування їжі. 

Проходимо трошки вглиб, бачимо будиночок з одиноким охоронником, а за ним кургани, між якими розкинув свої гілки, мов руки, що обіймають і бережуть таємниці наших предків, величний дуб. 

Скіфський стан – це музей під відкритим небом, розташований на найвищій точці острова Хортиця. Це територія п’ятої курганної групи, де спеціалісти реконструювали курганні насипи, з яких три вціліли ще з давніх часів. 

Крім реконструйованих, відновили ще три зруйновані, а також створили п’ять штучних, щоб відтворити виглядя курганних груп давнини.

Основний курган називається Зорова Могила (Дозорний курган), який козаки використовували як дозорний пункт. На вершині кургану стояла спеціальна сигнальна вишка – бекет. З неї можна було завчасно побачити наближення ворога й оповістити про це військо. Для цього на вершині розпалювали вогонь, який вночі було видно здалеку, а вдень було видно дим. Висота над рівнем Дніпра тут сягає 60 метрів. 

Зараз тут також розташований бекет, правда не часів козацтва, а сучасний. Однак з нього, напевно, видно теж далеко. Ми вирішили не перевіряти.

Обійшовши пару курганів, звертаємо праворуч до лапідарію – музей кам’яних скульптур різних епох. Тут можна побачити кіммерійські, скіфські, половецькі кам’яні скульптури та їхні фрагменти, а також зернотерки, жорна, кам’яні корита та багато іншого. На жаль, деякі найцінніші пам’ятки зараз заховали у хранилища, однак і без них тут є на що подивитися. 

Подивившись всі об’єкти, повертаємося до автівки і відчуваємо, що після цієї прогулянки ми не тільки наповнилися новими знаннями, але і енергією, яка тут наче пробивається з-під землі, пульсує…пульсує серце Хортиці, серце нашого рідного Запоріжжя.