«Коли зникає світло – зупиняється життя»: як гібридні сонячні станції підсилюють лікарні Запоріжжя
З початком повномасштабної війни питання енергетики стало одним з основних для Запорізького регіону. Системні обстріли енергетичних обʼєктів, пошкоджені мережі, перебої і високе навантаження на систему змушують шукати рішення. Одне з них – розвиток зеленої енергетики, яка допомагає громадам ставати стійкішими і підтримувати важливі для життя містян обʼєкти. SODA дослідила, як у Запоріжжі впроваджують гібридні СЕС, адаптуючись під воєнні виклики
У 2025 році розвиток зеленої енергетики став одним із ключових напрямів для Запоріжжя і області. Завдяки підтримці міжнародних партнерів вже вдалося встановити і запустити п’ять сонячних електростанцій. Вони можуть забезпечити стабільне живлення критичних об’єктів навіть під час відключень.
Першими користувачами стали чотири лікарні та гімназія. Всього планують встановити 24 сонячних станції з потужністю на 2,3 МВт.
Зелена енергетика і Запорізький регіон
Зелена енергетика – це енергія, яку виробляють із природних і відновлюваних джерел: сонця, вітру, води, геотермального тепла чи біомаси. Однією з переваг такої енергетики є її екологічність.
– Якщо говорити про екологічні плюси, то альтернативна енергетика (у цілому як індустрія) створює менше парникових газів, ніж теплова чи атомна генерація. А кліматична криза пов’язана зокрема з викидами газів від спалювання викопного палива, – зазначає енергетик Іван Калоша.
До повномасштабної війни Запорізька область мала потенціал для її розвитку – сонячної та вітрової. Степовий ландшафт та кліматичні умови сприяли розвитку цих відновлювальних джерел.
Раніше регіон мав 30 великих сонячних електростанцій, десятки менших та кілька вітрових. Вони формували частину енергосистеми, як і атомні, гідро- та теплові станції.

Після 2022 року ситуація змінилася: понад 60% відновлюваних потужностей опинилися на тимчасово окупованих територіях регіону. А саме місто втрачає потужності через ракетні обстріли.

І за цими цифрами стоїть не лише втрата, а й новий етап пошуку рішень для прифронтового міста. Спроба підсилити енергосистему в умовах повномасштабної війни, тепер вже за допомогою гібридних СЕС.
Як лікарні стають енергонезалежними: особливості гібридних станцій
У 2025 році в закладах охорони здоров’я розпочатий процес будівництва гібридних сонячних електростанцій.
– Ми з міжнародними партнерами в місті будували мікрогрід систему. Це система, яка включає в себе сонячну генерацію, зовнішнє електричне живлення і також генератори. У поєднанні цих трьох основних джерел енергії забезпечується ефективне і стабільне функціонування будь-якого об’єкта. У цьому випадку – це об’єкт соціальної критичної інфраструктури, – розповідає енергоменеджер та експерт Борис Розсоха.
Суть мікрогрід системи: лікарня приєднана до зовнішньої міських мереж і до панелей. Коли погода сонячна і виробляється достатньо енергії, то «зелена» енергія споживається в першу чергу. Якщо її недостатньо, то «добирається» із зовнішньої мережі. І цей в період, якщо відключень немає, то енергія зберігається в акумуляторах.
– Якщо в акумуляторах рівень вже наповнився до 100%, то система обмежує генерацію. Коли відбувається втрата зовнішнього джерела, наприклад, аварійна ситуація чи ворожі обстріляли і об’єкт залишається без зовнішнього електропостачання, то обʼєкт електроенергією забезпечується. Це відбувається за рахунок акумуляторних батарей і одночасно сонячна генерація (якщо це в денну пору). Система працює до того моменту, поки рівень акумуляторних батарей не впаде до заданого рівня, – пояснює Розсоха.
Далі експерт додає, що залишковий рівень – це 10-15%. Після цього система мікрогрід, а саме інвертор, дає сигнал для запуску генератора. Генератор запускає і видає електрику на об’єкт, а надлишок своєї енергії йде у запас (зазвичай на об’єкти встановлюються генератори з досить великим запасом встановлюються).
Чому станції гібридні і які проблеми це вирішує
Гібридні СЕС для Запорізького регіону обрали не випадково. Вони вирішують, ще одну проблему – сонце не світить цілодобово. Якщо говорити про лікарні, то вони не можуть собі дозволити «почекати до ранку», коли з’явиться сонце.
Енергетик Іван Калоша пояснює: сонячна генерація зникає вночі, окрім того, вона нерівномірна протягом дня.
– З сонячними панелями основна проблема в тому, що сонце не світить вночі, відповідно вночі енергії треба десь брати. А це значить, що її треба зберігати. Тож зараз настає «золота доба» акумуляторів та інших проєктів для зберігання енергії. Роль акумуляторів не тільки накопичувати енергію, а й в пікові години віддавати необхідне. Наприклад, влітку між 12:00 та 14:00 дня брати в себе «зайву» енергію від сонячних панелей, щоб вона не пропала.
Саме збереження надлишку енергії компенсує нестабільність природного джерела.
Як реалізовується проєкт – хто допомагає у цій стійкості
Забезпечити енергетичну стійкість лікарень допомагають фонди й донори. Зокрема, редакція SODA поспілкувалася з Юлією Гурєєвою, програмною менеджеркою Благодійного Фонду «Українські брокери без кордонів». Юлія продовжує думку експерта:
– Дійсно, сонця немає – енергії немає. Або її дуже мало. Навіть у хмарний день енергія виробляється, але її надзвичайно мало.

Благодійний Фонд «Українські брокери без кордонів» впроваджує проєкт енергетичної стійкості в лікарнях прифронтових областей. Зокрема, у Запоріжжі.
Спеціалістка пояснює, що організація не закуповує сонячні панелі, бо вони можуть постраждати під час обстрілів, а допомагає з іншим важливим обладнанням.
Система складається з гібридного інвертора, акумуляторних батарей та контролера з пам’яттю, що керує всіма процесами.
– Інвертор може накопичувати енергію як із міської мережі, так і від сонячних панелей у майбутньому. Акумулятори зберігають запас електрики на кілька годин автономної роботи. Коли батареї розряджаються, система автоматично запускає генератор. Перемикання відбувається менше ніж за 10 мілісекунд – настільки швидко, що обладнання навіть не встигає вимкнутися.
Також Юлія Гурєєва пояснює, чому БФ «Українські брокери без кордонів» допомагає саме лікарням:
– Лікарні займаються тим, що рятують життя. У цьому процесі порятунку життів залучено багато медичного обладнання, якому потрібна ця електрична енергія. Відповідно, це надзвичайно критична потреба. Наприклад, коли йде операція і вирубується електроенергія – це пряма загроза життю.
Фонд забезпечує енергією найважливіші підрозділи у лікарні – хірургічне та анестезіологічне, а також реанімації.
– Тут усе залежить від електроенергії: апарати вентиляції легень, монітори серцевої діяльності, наркозні системи, освітлення операційного поля. Коли зникає світло – зупиняється життя. Адже не можна людині на ШВЛ сказати: «почекай, пару годин, й світло дадуть».
Юлія додає, що проєкт працює з кожною лікарнею окремо і розраховує критичні потреби.
– Наприклад, у Запоріжжі в перинатальному центрі ми поставили дуже потужну систему, бо діти у ньому знаходяться весь час.
«Кожне місто максимально автономне»: куди рухатися далі
На початку вересня виконком Запорізької міської ради затвердив «Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Запорізької міської територіальної громади». Цей план розвитку на 2026-2028 року, зокрема, включає і підсилення енергетику.
Енергетик Іван Калоша дивиться на ці локальні рішення ширше – як на частину переходу до децентралізованої системи, де міста й навіть окремі будинки мають свої джерела генерації та накопичення.
– Для прифронтового міста найважливіше – це децентралізація генерації енергії. Зараз країна в більшості живиться від великих електростанцій від яких ідуть тисячі кілометрів ліній до міст і селищ. У цьому є плюси, але таку систему легше зруйнувати знищивши ключові електростанції і високовольтні підстанції. Однак, коли умовно кожне місто чи кожен будинок максимально автономні, це великий плюс до витривалості системи.
Локальні ж джерела енергії – це не тільки про безпеку конкретної лікарні чи школи, а й про розвантаження всієї системи:
– Поки повної автономії у Запоріжжя немає, то чим більше шкіл, лікарень чи будинків зможуть, в критичні моменти, від’єднатися від системи і працювати на своїх джерелах енергії, то більше інших споживачів, які не мають технічної чи фінансової можливості зробити собі щось альтернативне, зможуть користуватись загальною системою електропостачання.
Іван Калоша наголошує: ідеальна картинка «лише зелена енергія» зараз нереалістична. Особливо в умовах війни:
– Як екоактивіст хочеться сказати: «давайте використовувати тільки чисту енергію», але як українець і енергетик розумію, що зараз ймовірно нам треба і газова генерація, і дизельні генератори, і атомні станції також.
Однак, навіть у таких умовах рух у сторону зеленої енергетики у поєднанні з акумуляторами, вітряками та тепловими насосами може стати основою нової, стійкішої системи. Особливо для регіону, який живе під постійною загрозою ударів по великих енергетичних об’єктах.