Каналізаційні стоки чи забруднена водойма на Павло-Кічкасі: що таїть в собі балка Маркусова
Балка Маркусова, острівець природи посеред Павло-Кічкасу, місце відпочинку мешканців, таїть в собі озеро, яке після аналізу якості води виявилася фекальною калюжею. Що ж це за водойма – природній потік чи прорив каналізації, розбиралися журналісти SODA
Заводський район зберігає багато таємниць. Поміж вулиць з оптимістичними назвами, підприємств, великих і малих, гаражних кооперативів, бачивших «червоних» директорів і простих робітників, і навіть в балках, що здається, мають бути недоторканими островами природи серед камʼяних джунглів великого міста.
Одна з таких балок – Маркусова, названа на честь Еммануїла Марка, першого почесного доглядача Повітового училища Олександрівська. В ній ми і виявили озеро, про яке розповідаємо далі.
Несподівана знахідка
Під час дослідження «мазутного озера», про яке SODA писала тут, ми звернули увагу, що відвал, на якому розташований зараз гаражний кооператив, був сформований на затоці Дніпра, що чітко видно по ретро аеросвітлинах.
«Пройшовшись» картою вгору по течії, виявили балку, в якій і досі зберігся потік, що формує озеро. Далі вода з цього озера, протікаючи під вулицею Оптимістичною, потрапляє в, так звану, Гарячку – водойму біля Чорної гори, що ніколи не замерзала взимку, через що і отримала цю народну назву.
Про балку та затоку пише і Олександра Гриценко, вчителька географії ЗНВК №67, в своєму блозі:
– Балка Маркусова. Вона йде на південь і впадає в балку Макартет, проти «Чорної гори», штучно насипаної з відходів підприємств, котрі вщент забили і Макартетову балку, і затоку Дніпра. Тепер через балку насипана дамба.
Задавшись питанням, чи має ця річка витік в Дніпро, з огляду на те, що водотік перекритий відвалом, ми виїхали на місце.

Хащі, сміття і масляниста вода
Прибувши на місце, ми спускаємось в балку, де відразу помічаємо озеро зі стоячою водою, вкрите, на перший погляд, якоюсь маслянистою плівкою. Пройшовши ще трохи, бачимо трубу, заховану під землю, яка сполучає дві частини водойми. Беремо пробу та проходимо ще трошки вгору, щоб подивитися, де ж починається потік.
Однак виявляємо тільки невеличку калюжу такої ж якості, як і озеро, тому вирішуємо пройтись до самого початку балки – вулиці Молодіжною.
Тут вже по місцю бачимо місток та колодязь, чи то каналізаційний, чи то дощовий, але ні річки, ні навіть потічка не знаходимо, тож переходимо до пошуку її закінчення.
Наступна зупинка – Гарячка. Спуститися до неї не виходить, бо занадто круті схили, а сама територія може бути під охороною. Однак з гори нам вдається сфотографувати озеро, хоча так і не ясно, де ж вихід.

Припустивши, що весь цей водний масив таки заховали в дощовий колектор, ми направляємося до нього з іншого боку відвалу з гаражним кооперативом. Беремо пробу і там.
Багатий внутрішній світ
Дізнатися якість води в цих водоймах нам допомогла мережа екологів «Довкола». Вони проаналізували стан і виявили, що ці проби принципово відрізняються одна від одної.
Проба №1, яку ми відібрали в балці, є більш забруднена:
– Незважаючи на «задовільну» категорію якості «слабко забруднених» вод, води на цій ділянці мають виражені ознаки господарсько-фекального забруднення – підвищений вміст азоту амонійного та фосфору фосфатів, спільно із сильним браком розчиненого кисню та підвищеним показником БСК (біохімічне споживання кисню). Води на цій ділянці річки мають «погану« оцінку кисневого режиму та трофо-сапробіологічних параметрів.
Проба №2 є менш забрудненою. Екологи побачили, що на цій ділянці відбулося часткове розбавлення вод якимись іншими водами.
– Результати оцінки свідчать, що якість вод на цій ділянці має «добру оцінку» досить чистих вод. Води на цій ділянці мають «погану» оцінку кисневого режиму. Ризики евтрофікації (збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується знищенням продуктивності водойми) відсутні.
Звичайно, що проходячи крізь фільтр, вода очищається, однак стверджувати, що це та ж сама вода, ми не можемо, тож справа за запитами.
Відповідей не те, щоб достатньо
Головне питання, яке в нас виникло: Чи облаштований витік річки через колектор, чи вона знаходить витік природним шляхом.
Запит на Запорізьку міську раду перенаправили на Управління екологічної безпеки, які відповіли, що вони не є розпорядником запитуємої інформації.
Комунальне підприємство «Водоканал» відповіли, що наші питання знаходяться поза межами компетенції підприємства, бо вони відповідають саме за питну воду.
Басейнове управління водних ресурсів річок Приазовʼя відповіли, що такої річки (ми підписали річку Гарячкою, з огляду на місцеву назву) взагалі не існує, а в Маркусовій балці масив поверхневих вод не визначено. Однак, згідно їхніми даним, балка Маркусова безпосередньо впадає у річку Дніпро.
Ти хто по життю
Не отримавши чітких відповідей, ми вирішили звернутися до ще одного джерела – місцевих мешканців.
Олександр розповідає, що десь в 1984-му році по вулиці Історична почали будувати багатоповерхівку і для цього засипали озерце. Однак підземні джерела лишилися і вийшло, що між двома домами у балці утворилося болото, а з нього текла річечка на Чорну гору, аж до Гарячки.
Зараз цієї річечки вже немає. Чоловік каже, що років 30 тому води було більше.
Анна, інша мешканка Павло-Кічкасу, каже, що цю річку в народі називали річка-вонючка, бо в неї стікали стоки з каналізації, яка довгий час була несправна.
Дівчина згадує, що в дитинстві з бабусею, переходячи міст між вулицями Історичною та Радіаторною, доводилося затискати ніс, щоб не вдихати неприємні запахи. Через цю водойму і не добудували багатоповерхівку, бо та уходила під землю. Потім, десь в 2000-их роках, коли почали робити дорогу на Чорну гору, поремонтували, напевно, і каналізацію, текти перестало, залишився маленький струмочок.

І правда, під балкою проходить лінія каналізації, яка закінчується на насосній станції, а поруч, з обох боків, дощові колектори.
Ми надіслали ще один запит до комунального підприємства «Водоканал», щоб дізнатися, в якому стані зараз каналізація і чи не було проривів останнім часом, що могло призвести до такого стану водойми. Однак відповіді на момент виходу матеріалу не отримали.
Важливість балки для місцевих
Балка Маркусова, як розповідають мешканці, є місцем збору на шашлики, що є, напевно, однією з причин постійного засмічення території. Тому там періодично проводять толоки.
Одну з них організували нещодавно, в квітні. До прибирання долучилася понад сотня учасників. За словами голови Заводської районної адміністрації Романа Кір’янов, такі прибирання проводять постійно протягом року.

Цікаво, що балка виступає навіть обʼєктом для наукових робіт школярів. Так в мережі можна знайти презентацію дослідження «Кліматично – рекреаційний потенціал балки Маркусової» за 2017 рік, науковим керівником якої є вже згадана нами вчителька Олександра Гриценко.
Учениця дослідила стан балки, мікроклімат, зелені насадження, досвід використання кліматично – рекреаційного потенціалу за кордоном та навіть розробила проєкт паркової зони. Це проєкт обговорили на рівні районної адміністрації, що теж зазначено в презентації.
Що зараз
Станом на сьогодні, ніякі роботи для облаштування рекреаційної зони в балці не ведуться, а водойма стоїть забруднена.
В бюджеті міста, в розділі природоохоронних заходів балка та водойма в ній також не фігурують. Гроші цього року виділені на придбання машин та обладнання, заходи з озеленення, придбання технологічного обладнання для каналізаційних насосних станцій та мереж каналізації, а також на розробку проєктів землеустрою.
Екологічний податок також направлений на реконструкцію колекторів, озеленення міста та розчистку гирлової ділянки русла річки Мокрої. Про балку Маркусову інформації немає.
Замість висновку
Історія балки Маркусової – це історія забутої природи в промисловому серці міста, де пам’ять про живе стирається під натиском відвалів.
Попри відсутність чітких відповідей на запити, які б пролили світло на питання, чи має таки водойма організований витік, чи вона дістається Дніпра природнім шляхом, розповіді місцевих і результат невеличкого аналізу свідчать, що балка важлива для мешканців.
Тому вона потребує не тільки регулярних прибирань сміття, а і включення до природоохоронних програм та більш системних дій, бо водойма, яка мала б бути серцем балки, зараз схожа більше на фекальну калюжу. І це в часи, коли навіть найменший струмок має значення.
Це розслідування створено в межах програми Екстреної фінансової підтримки українських незалежних розслідувальних медіа за підтримки Kyiv Media School — освітньої ініціативи Media Development Foundation.