Громадська активність у діях: як запоріжці можуть вплинути на місцеве самоврядування
У Запоріжжі нещодавно пройшов тренінг «Інструменти участі активних запоріжців», організований ГО «Екосенс» Про інструменти громадської участі, їхнє застосування та чи була піца на тренінгу читайте далі в нашому матеріалі
Як небайдужі громадяни, ми вирішили відвідати тренінг «Інструменти участі активних запорожців». Тому в суботу, коли хтось уже відпочиває, а хтось ще працює, ми квапимося до Обласного центру молоді, прориваючись крізь кущі та оминаючи калюжі, намагаючись не впасти обличчям в бруд та не запізнитися.
Входимо, піднімаємося сходинками через одну. На другому поверсі помиляємося дверима і порушуємо підготовку кількох панянок, які роблять зачіски. Вибачаємося, повертаємося і таки знаходимо правильні двері. На щастя, встигли вчасно. Тихо заходимо і займаємо вільне місце. Невелику аудиторію заповнює близько тридцяти учасників.
Передмову виголошує Тетяна Жавжарова – очільниця організації «Екосенс» та координаторка Ради відновлення Запоріжжя. Вона оголошує сьогоднішніх тренерів: Валерію Морозову – громадську активістку, координаторку коаліції ВУС, та Олега Корольова – депутата Запорізької міської ради, очільника комісії з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції.
Також пані Жавжарова відзначила Дениса Васильєва, який займався підготовкою та рецензуванням електронної брошури, про інструменти участі активних запоріжців.
Тетяна зазначила, що присутні – активні люди, які прагнуть змінювати Запоріжжя на краще. Але навіть у таких активістів виникають ситуації, коли їхні звернення та запити повертаються з незрозумілою причиною або відповіддю. Саме тому важливо не зупинятися на вже знайомих, а вивчати нові механізми громадського впливу.
Поки другий тренер квапиться доєднатися, слово бере Валерія Морозова. Вона пропонує познайомитися ближче: представитися і назвати мотивацію кожного відвідати тренінг.
Серед учасників – громадські діячі та активісти, фахівці різних центрів, ветерани російсько-української війни, представники громадських організацій, об’єднань та й просто зацікавлені містяни.
Мотивація у всіх різна: від прагнення розвивати місто та підвищити професійну обізнаність до бажання поділитися новими знаннями з друзями.
Тетяна пояснює, що тренінг буде складатися з двох частин: лекція Олега Корольова про роботу місцевого самоврядування та ради, а також презентація від Валерії Морозової про інструменти громадського впливу. А під час перерви нас всіх чекатиме піца.
Запорізька міська рада: структура та механізми роботи
Щойно завершується знайомство, слово бере Олег Корольов. Він, як депутат вже другого скликання, чітко розуміє як працює система місцевої влади і його мета – коротко надати цю інформацію присутнім.
Запорізька міська рада – місцевий орган самоврядування, який складається з міського голови, міської ради (депутати) та виконавчого комітету (виконкому). Депутати ухвалюють рішення, а виконком реалізує їх на практиці. Міський голова, який обирається громадянами, очолює сесії міської ради та виконконавчого комітету. Також він пропонує кандидатури членів виконкому, а депутати їх затверджують.
Секретар міської ради, якого обирають депутати, є посередником між радою, міським головою та виконавчим комітетом. До складу виконавчого комітету входять заступники міського голови, керуючий справами, керівники деяких департаментів, а також впливові й авторитетні особи Запоріжжя.
Саме виконком спочатку приймає та затверджує певні рішення: як розподілити бюджет, які зміни внести у благоустрій, які проєкти підтримати. Після цього питання виносяться на розгляд міської ради, яка затверджує остаточні рішення. Якщо депутати його відхиляють, проєкт переглядається, доопрацьовується та виноситься на повторний розгляд.
На сесії також можуть відбуватися «кулуарні переговори» – часто депутати перед голосуванням проводять неформальні обговорення для досягнення компромісу. Олег Корольов стверджує, що це не погано і не добре, а просто механізм. Тренер також додає, що процес домовленостей – принцип демократії.
Також на прийняття проєктів, ще до їхнього схвалення, може впливати Громадська рада, яка працює при виконкомі. Олег Корольов зазначає, що рада може бути ефективним механізмом співпраці та мати вплив на рішення міської влади, якщо не розглядати її як майданчик для протестів, а як механізм конструктивного діалогу.
Важелі впливу громади на депутатів
Під час виступу Олега Корольова одна з учасниць, пані Аліна, втручається в обговорення. Вона розповідає про ситуації, коли потрапити на прийом до депутата було неможливо: інколи зустрічі не відбуваються у визначений час і місце, а подекуди взагалі невідомо, де перебуває той чи інший представник влади. У відповідь на це пан Олег ділиться механізмом вирішення подібної проблеми.
Перший крок – отримати офіційну інформацію про графік прийому певного депутата. Це може бути документ від міської ради або відповідне повідомлення на офіційному сайті.
Другий крок – якщо депутат не з’явився на прийом, громадяни мають право подати офіційне звернення до секретаря міської ради та постійної комісії з питань депутатської діяльності, регламенту та запобігання корупції. Комісія зобов’язана розглянути таке звернення та ухвалити відповідне рішення. Тоді секретар міської ради озвучує проблему на пленарному засіданні, а голова комісії може зробити публічну заяву про неетичність поведінки депутата, закликаючи його або виконувати свої обов’язки, або скласти мандат.
Якщо ситуація повторюється, необхідно знову звернутися до секретаріату міської ради та профільної комісії. У разі регулярного невиконання депутатських обов’язків до представника влади можуть бути застосовані певні штрафні санкції згідно з чинним законодавством.
Окрім цього, громада має право звернутися до політичної партії, яка висунула депутата, з вимогою про його відкликання. Якщо депутат є позафракційним, цей механізм не діє, але все ще можуть бути застосовані штрафні санкції.
Втім, Олег Корольов наголошує, що головний контроль залишається за громадянами, адже саме вони обирають представників влади.
Основні інструменти громадського впливу
Після перерви на смачну піцу та неформальне спілкування ми повертаємося до аудиторії, цілком налаштовані на продовження тренінгу та засвоєння кожної поради. Учасники неквапливо займають свої місця, а розмови поступово стихають.
Тренеркою другої частини заходу виступає Валерія Морозова. Вона презентує інструменти громадського впливу, починаючи з найпростіших і поступово переходячи до складніших.
Першим у списку йде контактний центр 1580, куди містяни можуть звертатися з майже будь-яких питань. В цей перелік входять:
- Загальні міські питання (транспорт, освітлення вулиць, стан доріг).
- Питання житлово-комунальні (водопостачання, опалення, електропостачання тощо.
- Громадська безпека.
- Надзвичайні ситуації та цивільний захист.
Наступний інструмент – звернення громадян. Для ефективного розгляду питань рекомендується дотримуватися принципу субсидіарності: спочатку звертатися до органу, який безпосередньо відповідає за проблему, а вже потім – до вищих інстанцій. Це допомагає заощадити час та прискорити вирішення питання.
Валерія наголошує, що хоча звернення може писатися в довільній формі, його важливо структурувати:
- Описати проблему та пояснити її взаємозв’язок із вами.
- Додати фото або/та попередні звернення, якщо вони у вас є.
- Чітко сформулювати вимоги: поставити двокрапку і по пунктах визначити, що конкретно ви просите.
- Вказати посилання на закони, згідно яких ви звертаєтеся.
Стандартний термін розгляду – до 30 днів. Просте питання можуть розглянути за 15 днів, а складні – до 45 днів (за необхідності продовження терміну заявник отримує письмове повідомлення).
Далі Валерія розповідає про запит на доступ до публічної інформації. Він дозволяє отримати офіційні документи, такі як нормативні акти, рішення, звіти та статистичні дані, які вже є або можуть бути сформовані. Відповідь на запит надається впродовж 5 робочих днів, а якщо збір даних потребує більше часу – до 20 днів. У разі великого обсягу (понад 20 сторінок) може стягуватися плата за копіювання документів. Проте, якщо вказати інформацію як суспільно значущу та обґрунтувати це твердження – її зобов’язані надати безкоштовно.
Електронні консультації, як ще один інструмент участі активних містян, реалізуються у форматі відеоконференцій (у зв’язку з військовим часом) або опитувань на платформі E-DEM. Однак проблемо останнього методу є відсутність сповіщень про нові опитування (користувач вимушений постійно моніторити й оновлювати сторінку) та періодичні технічні перебої у роботі платформи.
Далі розглядаються електронні петиції. Валерія наголошує, що в петиції має бути зазначено одну чітку проблему та одне її чітке рішення. Якщо за 60 днів вона набирає 750 підписів, її розглядає Запорізька міська рада на найближчій сесії.
Ще один дієвий механізм – громадські слухання. Для їхньої організації необхідно визначити тему слухання, сформувати ініціативну групу та зібрати мінімум 250 фізичних підписів. Перевага такого методу в тому, що громадяни можуть запросити посадовців на своє слухання, отримати необхідні документи та вирішити питання безпосередньо. Особисто Валерія називає це своїм улюбленим інструмент впливу.
Дуже важливим інструментом є Громадська рада при виконавчому комітеті Запорізької міської ради – своєрідний місток між владою та містянами. Громадська рада захищає інтереси містян, враховує громадську думку під час ухвалення рішень, приймає звернення з питань, які до цього не змогли вирішитися без її участі. Крім того, є співпраця з Запорізькою міською радою та проведення консультацій з громадськістю.
Щоб дізнатися більше про інструменти громадської участі, Тетяна Жавжарова рекомендує відвідати сторінку «Екосенсу», де можна знайти презентацію Валерії Морозової та завантажити довідник «Інструменти участі активних запоріжців».
– Подивіться на ці інструменти громадської участі – це різні олівці, які у нас є. Ви обираєте які саме проблеми будете вирішувати. Можна те саме малювати маркером, а можна ручкою, можна прийти до депутата, а можна спробувати писати звернення – різні інструменти для різних ситуацій. Головне – знати, що вони є і користуватися ними, – наголошує Тетяна Жаварова.
Тренінг «Інструменти участі активних запоріжців» став важливим майданчиком для обговорення взаємодії громадян з владою. Учасники отримали нові знання про роботу міської ради, механізми ухвалення рішень та ефективні методи громадського впливу. Окремо розглянули питання відповідальності депутатів перед виборцями та шляхи вирішення проблеми їхньої недоступності. Тепер активні громадяни, озброєні новими знаннями, готові діяти – впливати на розвиток міста, відстоювати свої права та запускати хвилю позитивних змін!
Авторка матеріалу – Дарʼя ЛИТОВЧЕНКО