Запоріжжя на мапі безбарʼєрності: наскільки місто доступне для жителів

Мінрозвитку завершило щорічний моніторинг безбар’єрності, який тривав протягом літа 2025 року. Під час нього експерти перевіряли на доступність громадські будівлі, вулиці, зупинки громадського транспорту. Ми детально оглянули мапу та розповідаємо тут про об’єкти, якими регулярно користуються мешканці міста: вулиці, площі, медичні заклади, аптеки, парки, сквери, дитячі майданчики та укриття

У Запоріжжі діє Рада безбар’єрності при міському голові, яку очолює в.о. міського голови Регіна Харченко. Рада створена для координації роботи міської влади та громадськості у сфері безбар’єрності. На жаль, за результатами щорічного моніторингу, які доступні на інтерактивній Мапі безбар’єрності від ЛУН, ми бачимо, що ситуація в Запоріжжі не найкраща. 

На мапі кожен об’єкт позначено маркером: зелений – повна доступність, жовтий – часткова, а червоний – наявність бар’єрів.

Більше червоного, ніж зеленого

У Запоріжжі більшість вулиць і площ отримали червоний маркер, і лише Бульвар Шевченка відзначено зеленим, як майже повністю безбар’єрний: пішохідні шляхи тут вільні від перешкод, ширина тротуарів відповідає нормам, облаштовані тактильні направляючі, сходи та пандуси, а водостоки закриті. Разом із тим, на бульварі відсутнє контрастне маркування та вуличне штучне освітлення, що обмежує доступність у темний час доби.

На сусідніх вулицях ситуація значно складніша. Вулиця Перемоги отримала червоний маркер, попри те, що пішохідні шляхи тут частково вільні від перешкод, а ширина тротуарів відповідає нормі, більшість критично важливих елементів доступності відсутні.  

Аналогічний стан бачимо й на вулиці Героїв Крут, де фактично доступним можна вважати лише відсутність перешкод на пішохідних шляхах, а інші умови: від понижених бордюрів і пандусів, до тактильних смуг і належного освітлення – залишаються невиконаними. 

На проспекті Металургів ситуація ще складніша: єдина вимога, яка дотримана це ширина тротуарів, тоді як рівне покриття, пандуси, тактильні смуги та адаптовані переходи відсутні, що робить його фактично непрохідним для маломобільних груп населення.

Не менш проблемним для міста є укриття, які мають бути доступними для всіх жителів під час тривог.

Більшість найпростіших укриттів, що перебувають на балансі КП «Градпроект», виявилися недоступними для людей з інвалідністю та маломобільних груп. Наприклад, укриття на вулиці Нижньодніпровській, 6 відповідає лише базовим параметрам: достатня ширина входу та дверей, відсутність турнікетів із прохідністю понад 1 м і ширина проходів всередині приміщень понад 1,2 м. Проте пандусів, тактильних елементів, обладнаних санітарних кімнат і базових засобів орієнтування тут немає, тому для людей на кріслах колісних або з порушеннями зору приміщення залишається закритим. 

Подібна ситуація є в укритті на бульварі Центральному, 18а, де враховано лише мінімальні параметри: достатню ширину дверей і входу, наявність вуличного освітлення, навіс при вході та широкі проходи всередині приміщення. Водночас такі елементи, як пандуси, адаптовані санвузли та евакуаційні шляхи є відсутніми. 

Не краща ситуація з укриттям на вулиці Дмитра Донцова, 2. Тут також виконані лише базові вимоги – достатня ширина входу та дверей, освітлення на вулиці й всередині приміщення, захист входу від опадів і широкі проходи в коридорах. Проте, відсутні пандуси та засоби доступу для людей на кріслах колісних, а сходи не обладнані контрастним маркуванням і тактильними смугами. Бракує систем інформування для людей із порушеннями слуху, а також адаптованих санвузлів чи аварійної сигналізації для маломобільних груп.

Складною залишається ситуація і в медичних закладах та аптеках, які завжди повинні бути доступними для всіх мешканців. Так, у КНП «Міська лікарня № 8» на бульварі Шевченка 25, забезпечено достатню ширину входів та дверей, рівні тротуари, пандуси та тактильні смуги, проте відсутні покажчики до доступного входу, контрастне маркування на дверях і велопарковка, що обмежує повноцінне користування закладом для певних груп населення. 

У Запорізькій обласній клінічній дитячій лікарні на вулиці Якова Пункіна 5, яка має жовтий маркер, наявні лише базові шляхи руху, тоді як критично важливі елементи: належна кількість паркувальних місць для осіб з інвалідністю, адаптовані санвузли, тактильні покажчики та безпечні шляхи евакуації – залишаються відсутніми.

Питання доступності стосується не лише об’єктів інфраструктури чи медичних закладів, а й парків, скверів і дитячих майданчиків, які мають бути простором відпочинку для всіх. Втім, майже всі такі об’єкти на мапі позначені червоним маркером, а лише поодинокі пункти мають жовті або помаранчеві маркери, тобто частково відповідають нормам безбар’єрності. 

Наприклад, зелена зона на Бульварі Шевченка та дитячий майданчик Металургів ім. В.А. Сацького мають базові пішохідні доріжки та сходи, проте майже у всіх випадках відсутні: рівне покриття, тактильні смуги, контрастне маркування, інформаційні стенди, універсальні громадські вбиральні та місця для крісел колісних, а вільний простір для маневрування маломобільних груп населення на майданчиках відсутній або недостатній. 

Абсолютно недоступними залишаються:

• Сквер на вул. Заводській/Суворова;
• Зелена зона на вул. Сєдова/Брянська; 
• Сквер на вул. 12 квітня; 
• Дитячий майданчик на вул. Лисичанській;

Тут немає жодного елемента безбар’єрності – від пішохідних доріжок і пандусів до інклюзивних ігрових майданчиків і доступних санвузлів.

Щоденне життя мешканців неможливе без магазинів та торгових центрів, де люди роблять покупки щодня. Так, супермаркет «Сільпо» на проспекті Соборному 146 виявився переважно бар’єрним так, як відсутні: спеціальні паркувальні місця для людей з інвалідністю, рівні покриття доріжок, тактильні смуги, контрастне маркування, універсальні санвузли та засоби інформування для маломобільних груп. 

Трохи кращою є ситуація в ТЦ «Україна» на проспекті Соборному 147, де наявні: велопарковка, достатня ширина входів та дверей, освітлення коридорів і ліфт, доступний для пересування людей на кріслах колісних, проте бракує низки критично важливих елементів безбар’єрності, зокрема тактильних смуг, покажчиків доступного входу, універсальних санвузлів та спеціальних засобів інформування для людей із порушеннями слуху та зору.

Що робиться для зміни ситуації 

Попри велику кількість барбʼєрів, у місті поступово реалізують програму «Про затвердження заходів з реалізації стратегії безбарʼєрності на 2024-2030 роки». Вона передбачає створення умов для безперешкодного доступу маломобільних груп населення до будівель, транспорту та міської інфраструктури.

У рамках програми вже запущено низку кроків:

• у міськраді відкрито відділ забезпечення доступності та розвитку урбаністичного простору, який опрацьовував звернення від людей з інвалідністю;
• у підрозділах КП «Водоканал» облаштовано кнопки виклику та пандуси;
• відкрито 10 бібліотек із доступними умовами, серед них перша у південно-східному регіоні інклюзивна бібліотека (вул. Незалежної України, 68а);
• ухвалено рішення про створення чотирьох інклюзивних спортивних майданчиків у парках міста;
• під час ремонту тротуарів запроваджено норму обов’язкового облаштування понижених бордюрів та тактильної плитки;
• модульне містечко для ВПО спроєктоване з урахуванням потреб маломобільних людей.

У лютому цього року також відбулося засідання Ради безбар’єрності, де відзвітували, про результати:

• у всіх комунальних лікарнях облаштовано вхідні групи, встановлюють інклюзивні санвузли та ліфти;
• діють 7 інклюзивно-ресурсних центрів для дітей з особливими освітніми потребами, а для їх підвезення запроваджено послугу «соціального таксі»;
• за результатами обстеження житлового фонду визначено 10 адрес, де цього року реконструюють під’їзди під потреби маломобільних мешканців;
• всі міські автобуси мають занижену підлогу, працюють 17 інклюзивних трамваїв і 20 тролейбусів, а приватні перевізники обладнали вже 58 транспортних засобів належним рівнем інклюзії.

Таким чином, місто має програму, Раду та зроблені відповідні кроки у напрямку безбарʼєрності.

Авторка матеріалу – Вікторія ТЕРТИШ